Знайти переклад

Слово/фраза

Мова оригіналу

Мова перекладу

uscente[u-scèn-te]
  1. agg.  (pl. m. uscenti; f. uscente, pl. f. uscenti)
    1. такий, що скоро складе повноваження
      presidente uscente - президент, чий термін на посаді добігає кінця
    2. такий, що скоро закінчиться
      il mese uscente - місяць, який закінчується
    3.  ([геральд.]) 
      такий, що виходить
      (наприклад, лев на гербі: )
uscire
  1. v.  (p.p. uscito)
    1. intr. 
      1. неперех. 
        вихо́дити
        ;
        неперех. 
        виїжджа́ти
        Al vedere che sua madre era uscita di casa, Marta ha tirato fuori una sigaretta. - Побачивши, що матір вийшла з дому, Марта витягнула цигарку.
        uscire di prigione - виходити з в’язниці
        uscire dall’ospedale - виписуватися з лікарні
      2. неперех. 
        встава́ти
        uscire dal letto - вставати з ліжка
    2. intr. 
      іти геть
      ;
      іти собі
    3.  
      1. виходити з дому
        Chiudi la camicia prima di uscire. - Застібни сорочку, перш ніж виходити.
      2. виходити з дому, щоб розважитися
        ;
        виходити на прогулянку
    4. intr.   (con qd) 
      1. часто бувати
         
        (у кого)
        Син.: frequentare
      2. зустріча́тися
         
        (з ким)
        ;
        мати стосунки
         
        (з ким)
        - Mi piace Alessandro. È così bello. ‒ Sì, ma purtroppo esce con Marta. - - Мені подобається Алессандро. Він такий красень! ‒ Так, але, на жаль, він зустрічається з Мартою.
    5. intr.   (про речовини або неживі предмети) 
      вихо́дити
      ;
      виїжджа́ти
      ;
      виліта́ти
      ;
      вико́чуватися
      ;
      висипа́тися
      ;
      вилива́тися
      ;
      витіка́ти
      ;
      іти́
       (тощо) 
      Dalla cucina usciva un profumo appetitoso. - З кухні йшов запах чогось смачного.
      Син.: fuoriuscire
    6. intr. 
      1. виходити за межі
        uscire dal letto - виходити з берегів
      2. литися через вінця
        ;
        перелива́тися
        Basta! Farai uscire l’acqua. - Досить, бо вода ще переллється!
        Син.: traboccare
    7. intr. 
      неперех. 
      виступа́ти
      ;
      випина́тися
      ;
      видаватися вперед
      ;
      стримі́ти
      ;
      стирча́ти
      ;
      здійма́тися
      Dalla parete uscivano le fiaccole. - На стіні стриміли смолоскипи.
      Син.: sporgere
    8. intr.   (зокрема про кольори) 
      виділя́тися
      ;
      вирізня́тися
      Il rosso del tramonto esce benissimo sul cielo serale. - Червоний колір заходу сонця добре виділяється на тлі вечірнього неба.
    9. intr. 
      неперех. 
      зника́ти
      ;
      щеза́ти
      ;
      пропада́ти
      uscire dalla vista (dalla visuale) - зникати з поля зору; робитися невидимим
      Син.: dileguarsi, sparire
    10. intr. 
      1. брати початок
        ;
        неперех. 
        похо́дити
        ;
        неперех. 
        вихо́дити
        Di dove esce tutta la tua superbia? - Звідки у тебе стільки пихи?
        Esco da una famiglia contadina. - Я народився у селянській сім’ї.
      2. бра́тися
    11. intr. 
      1. неперех. 
        впада́ти
        L’Arno esce nel mar Ligure vicino a Marina di Pisa. - Річка Арно впадає у Лігурійське море поруч з містом Маріна-ді-Піза.
      2. неперех. 
        вихо́дити
        ;
        неперех. 
        вести́
         (про вулицю, стежку тощо) 
        Questo sentiero va a uscire nella spiaggia. - Ця стежка веде до пляжу.
    12. intr. 
      перех. 
      відхо́дити
      ;
      віддаля́тися
      ;
      відділя́тися
      ;
      відокре́млюватися
      ;
      відстороня́тися
       (від групи осіб або предметів) 
      uscire dalla riga - вийти з шереги
    13. intr.   (da qc) 
      перех. 
      покида́ти
       
      (що)
      ;
      неперех. 
      вихо́дити
       
      (що)
      ;
      перех. 
      залиша́ти
       
      (що)
      uscire di carica - залишити посаду
    14.  
      виходити з роботи
    15. intr.   (da qc) 
      звільня́тися
       
      (від чого)
      ;
      позбува́тися
       
      (від чого)
      Non so come uscire dallo stress. - Я не знаю, як позбутися від стресу.
    16. intr. 
      неперех. 
      вихо́дити
      A volte da tantissimi sforzi non esce nulla. - Часом з купи зусиль нічого не виходить.
    17. intr. 
      вдава́тися
      Il mio risotto è uscito male. - Моє різото не вдалося.
      Син.: riuscire
    18. intr.   (da qc) 
      перех. 
      закінчи́ти
       
      (що)
      ;
      ви́пуститися
       
      (звідки)
       (про навчальний заклад) 
      È un avvocato eccelente! Esce da Harvard ed ha dieci anni di esperienza di lavoro. - Він прекрасний юрист! Закінчив Гарвард і має десять років досвіду роботи.
    19. intr. 
      бути виготовленим, виконаним, створеним тощо
      Negli ultimi dieci anni sono uscite numerose repliche del suo quadro più famoso. - За останні десять років було створено велику кількість копій його найвідомішої картини.
    20. intr. 
      1. з’явля́тися
        ;
        пока́зуватися
      2. вигляда́ти
        ;
        видні́тися
        ;
        неперех. 
        прогляда́ти
         (з-за чогось) 
      3. схо́дити
        ;
        пророста́ти
         (про рослини) 
        Hai visto? Sono già usciti i primi fiori. - Ти бачив? Уже зійшли перші квіти.
      4. несподівано з’являтися
        ;
        узя́тися
        Di dove sei uscito? - Звідки ти тут узявся?
        Син.: sbucare
    21. intr.   (у лотереї тощо) 
      випада́ти
      ;
      бути витягнутим
      - Cosa è uscito? ‒ È uscito il numero 25. - - Що там випало? ‒ Випав номер 25.
    22. intr. 
      несподівано казати що-небудь
      ;
      бо́вкати
      ;
      ляпати язиком
      Sono uscito a dire che era la colpa mia, però non mi hanno sentito. - У мене з вуст зірвалося, що то була моя вина, але ніхто мене не почув.
    23. intr. 
      ви́бухнути
      Син.: sbottare
    24. intr.   ([літ.]) 
      схо́дити
      ;
      зіхо́дити
      ;
      встава́ти
       (про сонце тощо) 
      Син.: sorgere
    25. intr.   ([полігр.]) 
      виходити друком (з друку)
      ;
      видава́тися
    26. intr. 
      виходити на ринок
      ;
      почати продаватися
    27. intr.   ([лінгв.]) 
      закі́нчуватися
      uscire in vocale (in consonante) - закінчуватися на голосну (на приголосну)
    28. intr. 
      вийти на чисте (широке) море
      ;
      випливти в чисте (широке) море
      ;
      вийти у відкрите море
    29. intr.   ([футб.]) 
      грати на виході
      ([футб.])  uscire di piede (di pugno) - зіграти на виході, відбивши м’яч ногою (рукою)
    30. intr.   ([альп.]) 
      завершити підйом або його частину
      ([альп.])  uscire in vetta - зійти на вершину
    31. intr. 
      1.  ([рідк.]) 
        заве́ршуватися
        ;
        закі́нчуватися
        Син.: finire
      2.  ([арх.])   (da, di + infin.) 
        заве́ршувати
         
        (робити що-небудь)
        ;
        закі́нчувати
         
        (робити що-небудь)
    32. intr.   ([рідк.]) 
      вживається як дієслово-зв’язка
      uscire vincitore - перемогти́
      ([пд.-іт.])  uscire pazzo ([пд.-іт.]) ([[It. merid.]] ) - збожево́літи; позбутися розуму; зсунутися з глузду; здурі́ти; відбитися глузду; звихну́тися
    33. intr. 
      почина́тися
    34. tr.   ([рідк.])   (qd, qc) 
      перех. 
      вийма́ти
       
      (кого, що)
      ;
      перех. 
      витя́гувати
       
      (кого, що)
      ;
      перех. 
      вино́сити
       
      (кого, що)
    35. tr.   ([рідк.])   (qd) 
      перех. 
      виво́дити
       
      (кого)
      ;
      перех. 
      випрова́джувати
       
      (кого)
    36. intr. 
      розпуска́тися
      ;
      розкрива́тися
      ;
      розвива́тися
      Син.: sbocciare
    37. intr. 
      підійма́тися
      ;
      підніма́тися
      ;
      досягати успіху
    38. intr.   ([арх.])   (a qd, qc) 
      піти́
       
      (до кого, куди)
      ;
      ви́рушити
       
      (до кого, куди)
      ;
      ру́шити
       
      (до кого, куди)
      ;
      пода́тися
       
      (до кого, куди)
    39. intr.   ([арх.])   (di qd) 
      наро́джуватися
       
      (у кого)
      Син.: nascere
    40. intr.   ([арх.]) 
      става́тися
      ;
      трапля́тися
      ;
      відбува́тися
      Син.: avvenire, succedere
    41. intr.   ([арх.]) 
      виплива́ти
      (як логічний висновок)
    42. tr.   ([арх.])   (qc) 
      перех. 
      випуска́ти
       
      (що)
      ;
      перех. 
      видобува́ти
       
      (що)
      Син.: far uscire
    43.    ([арх.]) 
      випорожня́тися
      ;
      ходити до вітру (до двору)
    44. intr.   ([арх.])   (da, di qd) 
      переходити до чужих рук
       
      (від кого)
    45. intr.   ([арх.])   (da, di qd, qc) 
      припинити розмовляти
       
      (про кого, що)
    46. intr.   ([арх.])   (sopra qc) 
      вихо́дити
       
      (на, у що)
      ;
      диви́тися
       
      (на, у що)
uscita
  1. s. f.  (pl. uscite)
    1. ви́хід (ч.)
uscirsi
  1. v.  (p.p. uscitosi)  
    1.  ([арх.]) 
      виїжджа́ти
      ;
      вихо́дити
uscirne
  1. v.  (p.p. uscitone)
    1.  
      1. виплутатися (викрутитися, виборсатися, вивернутися) зі скрути (зі скрутного становища, з халепи)
      2. подолати труднощі чи перешкоди
      3. вийти з ситуації
      Син.: venirne fuori
uscirsene
  1. v.  (p.p. uscitosene)  
    1. іти геть
      Син.: andarsene
    2.  (con qc) 
      несподівано казати що-небудь
      ;
      перех. 
      видава́ти
      Se n’è uscito con una grossa sciocchezza. - Він видав величезну дурницю.
    3.  ([арх.]) 
      вклада́тися
      (у певну суму грошей)
Категорії словосполучень (зворотів), що містять  "uscente"
Загальна лексика (100) Південноіталійські регіоналізми (6) Рідковживані слова (1)
Альпінізм (1) Підсилене значення (2) Розмовна мова (1)
Архаїзми (149) Поетична мова (2) Тосканські регіоналізми (13)
Застарілі слова (9) Поліграфія та видавнича справа (1) Фехтування (1)
Музика (2) Прислів’я та приказки (14) Фразеологізми (крилаті вислови) (236)
Переносне значення (16) Рибальство та рибництво (1) Футбол (1)

Будь ласка, вимкніть ваш блокувальник реклами

Словники та інші матеріали "Kyiv Dictionary" доступні для користувачів безоплатно, проте функціонування сайту вимагає значних ресурсів. Ви можете підтримати нас, просто дозволивши показ реклами у вашому браузері.