1. s. m.
    (pl. figli)  (також [арх.] filio; [арх.], [поет.] fi', fil; [пестл.] figliolo) 
   1. син (ч.)
      allevare (crescere) un figlio - ростити сина

      figlio unico - єдиний син

      figlio maggiore - старший син

      figlio minore - молодший син; менший син

      figlio adottivo - прийомний син; прибраний син ([заст.]) ([[dated]] )

      figlio di primo letto - син від першого шлюбу

      figlio di secondo letto - син від другого шлюбу
   2.  (тільки у множ. - figli) 
      1. ді́ти (мн.)
         Se avessimo figli, dovremmo affittare un appartamento più grande. - Якби у нас були діти, ми були б змушені орендувати більшу квартиру.
      2. наща́дки (мн.)

         ;
         пото́мки (мн.)
         tramandare qc ai figli - передавати нащадкам (що) (що )

         I nostri figli vivranno in un mondo migliore. - Наші потомки житимуть у кращому світі.
         Син.: posteri, discendenti
      3.  ([рідк.]) 
         дитинчата тварин
         Син.: prole, piccoli, nati
   3.  ([перен.]) 
      результа́т (ч.)

      ;
      на́слідок (ч.)

      ;
      плід (ч.)
      Il comportamento di Marco è figlio dei tuoi errori del passato. - Поведінка Марко ‒ це плід твоїх минулих помилок.
      Син.: conseguenza, risultato
   4. дуже дорога людина

      ;
      той, кого любиш, як сина
      Siete tutti figli per lui. Non gli spezzate il cuore. - Ви всі для нього як діти. Не розбивайте йому серце.
   5. ви́ходець (ч.)

      ;
      громадя́нин (ч.)

      ;
      ме́шканець (ч.)

      ;
      жи́тель (ч.)

       

      (якоїсь країни, місцевості тощо)
      i figli d’Italia - італі́йці (мн.)

      i figli d’Israele - діти Ізраїлю; євре́ї (мн.); жиди́ (мн.)
      Син.: originario, cittadino
   6.  (приязно, з симпатією) 
      хло́пець (ч.)

      ;
      хло́пчик (ч.)

      ;
      юна́к (ч.)
      Sei un bravo figlio. Vieni che ti do un biscotto. - Ти хороший хлопчик. Іди, я дам тобі печива.
      Син.: ragazzo, giovane
   7. людина, яка має певні характеристики
      ([заст.])  figlio d’ubbidienza ([заст.]) ([[dated]] ) - покірна людина

      ([перен.])  figli della fortuna - ті, кому щастить

      ([перен.])  figli del peccato - грі́шники (мн.)
   8.  ([фіз.]) 
      дочірній нуклід
      Див. також: padre
   9.  ([церк.]; частіше у множ. - figli) 
      частина назви деяких релігійних організацій та спільнот
      Figli della Sacra Famiglia - "Сини Святої Родини" ‒ чоловіча релігійна організація, створена в Іспанії у ХІХ ст.
   10.  ([реліг.]; il Figlio) 
       син Божий

       ;
       Ісус Христос
       ([реліг.])  il Padre, il Figlio, lo Spirito Santo - Отець, Син і Святий Дух
       Син.: il Figlio di Dio, il Divin Figlio, Figlio unigenito, il Figlio dell’Uomo
   11.  ([заст.]; використовується з іменами) 
       моло́дший

       ;
       син (ч.)
       Lorenzo il figlio - Лоренцо-син (на відміну від батька з таким же іменем) (на відміну від батька з таким же іменем )
   12.  ([заст.], [рідк.]) 
       відро́сток (ч.)

        

       (рослини)
       Син.: rimessiticcio

**********

1. s. f.
    (pl. figlie)  (також [пестл.] figliola) 
   1. дочка́ (ж.)

      ;
      до́нька (ж.)
      figlia da maritare (da marito) - дочка на виданні (на порі, у порі, на відданні); дочка шлюбного віку
   2. ді́вчи́на (ж.)

      ;
      жі́нка (ж.)
      Quella povera figlia ha sofferto molto. - Та бідна дівчина багато вистраждала.
      Син.: ragazza, donna
   3.  ([церк.]) 
      частина назви релігійних організацій чи спільнот

      ;
      жінка, яка належить до такої організації
      ([церк.])  le Figlie di Maria Ausiliatrice - "Дочки Марії Помічниці Християн" (католицька жіноча конгрегація) (католицька жіноча конгрегація )

      le Figlie di Maria - "Дочки Марії" ‒ молодіжна жіноча релігійна організація
   4.  ([перен.]) 
      1. наро́джений

         ;
         поро́джений

         ;
         ство́рений
         Син.: nato, generato
      2. на́слідок (ч.)

         ;
         результа́т (ч.)

         ;
         плід (ч.)
         Син.: prodotto, risultato, frutto
      3. такий, що належить

         ;
         нале́жний
         La tristezza è figlia della solitudine. - Смуток породжується самотністю.
   5.  (тільки у множ. - figlie) 
      наща́дки (мн.)

      ;
      пото́мки (мн.)

       

      (жіночої статі)
      le figlie di Eva - жінки́ (мн.)
   6. відривна частина

       

      (розрахункової, квитанційної книжки тощо)
      registro a madre e figlia - розрахункова (квитанційна тощо) книжка, яка має корінець і відривну частину
      Див. також: madre
   7. громадя́нка (ж.)

      ;
      ме́шканка (ж.)

      ;
      жи́телька (ж.)

       

      (якоїсь країни, місцевості тощо)
   8.  ([заст.]) 
      краї́на (ж.)

      ;
      на́ція (ж.)
      ([заст.])  figlia di Babilonia ([заст.]) ([[dated]] ) - Вавило́н (ч.)
      Син.: nazione
   9.  ([заст.]) 
      фі́лія (ж.)
      ([заст.])  banca figlia ([заст.]) ([[dated]] ) - філія банку