Словосполучення (звороти), що містять слово «і» у категорії «прислів’я та приказки»
вода і вогонь дуже швидко поширюються
acqua e foco, fagli loco  ([арх.], [тоск.])
вода і вогонь дуже швидко поширюються
acqua e foco, presto si fan loco  ([арх.], [тоск.])
живи сам і давай жити іншим
vivi e lascia vivere
іскристе вино і хрустий хліб
vin che salti, pan che canti  ([арх.], [тоск.])
коли старий закохується, і взимку сходять квіти
vecchio in amore, inverno in fiore  ([арх.], [тоск.])
північний вітер вранці і північно-західний увечері ‒ до грози
quando il tempo è reale, tramontana la mattina, la sera maestrale  ([арх.], [тоск.])
побачити Неаполь і померти
vedi Napoli e poi muori ([ant.] mori)
три речі обдурюють селянина: дешевий товар, кредит і мжичка
son tre cose che gabbano il villano: il piacer, la credenza e il piover piano  ([арх.], [тоск.])
трудна згода, де вогонь і вода
essere come il diavolo e l’acquasanta
у каламутній воді і відбиток брудний
acqua torbida non fa specchio  ([заст.])
у такого і чорт ладану не дістане
stretto (serrato) come una pina [verde]  ([арх.], [тоск.])
хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть
chi sta a cà, niente sa  ([арх.], [тоск.])
хоч дощ і дрібний, та біда від нього може бути велика
acqua minuta bagna e non è creduta  ([заст.])
хоч дощ і дрібний, та біда від нього може бути велика
acqua minuta gabba il villano: par che non piova e si bagna il gabbano  ([заст.])
хто людей питає, той і розум має
quando non sai, frequenta in domandare  ([арх.], [тоск.])
хто на окропі спаривсь, той і на холодну (на зимну) воду дме
a cane scottato l’acqua fredda par calda  ([заст.])
хто на окропі спаривсь, той і на холодну (на зимну) воду дме
chi è scottato dall’acqua calda ha paura della fredda  ([заст.])
хто на окропі спаривсь, той і на холодну (на зимну) воду дме
il cane che provò l’acqua bollita fugge la fredda  ([заст.])
хто найбільше виправдовується, той і винен
gallina che canta ([ant.] che schiamazza) ha fatto l’uovo
хто не любить тварин, той не може любити і людей
chi non ha amore alle bestie non l’ha neanche ai cristiani  ([арх.], [тоск.])
хто не має сподівань, той не має і труднощів
chi esce di speranza, esce d’impiccio  ([арх.], [тоск.])
хто потопає, той і бритви хапає
chi è portato giù dall’acqua s’attacca ad ogni spino  ([заст.])
хто потопає, той і піни хапається
chi è portato giù dall’acqua s’attacca ad ogni spino  ([заст.])
хто спаривсь на окропі, той і на холодну воду дмухне
a cane scottato l’acqua fredda par calda  ([заст.])
хто спаривсь на окропі, той і на холодну воду дмухне
chi è scottato dall’acqua calda ha paura della fredda  ([заст.])
хто спаривсь на окропі, той і на холодну воду дмухне
il cane che provò l’acqua bollita fugge la fredda  ([заст.])
хто топиться, той і за зілиночку вхопиться
chi è portato giù dall’acqua s’attacca ad ogni spino  ([заст.])
шум річки, стукіт дощу і жіночі теревені женуть чоловіка з дому
fiume, grondaia e donna parlatora, mandan l’uom di casa fuora  ([арх.], [тоск.])
що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом
parola detta, e sasso tirato, non è più suo [non ritorna più]  ([арх.])
що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом
parole di bocca e pietra gettata, chi le ricoglie perde la giornata  ([арх.], [тоск.])
що написано пером, того не виволочеш (не витягнеш, не вивезеш) і волом
carta canta [e villan dorme]
щоб життя і здоров’я мати, від жінок подалі тримайтесь
chi vuol vivere e star sano, dalle donne stia lontano
щоб здобути досвід, необхідно пізнати і правду, і кривду
acqua chiara non fa colmata  ([арх.], [тоск.])
язиком сяк і так, а ділом ніяк
cantar bene e raspar male è un’arte del diavolo  ([заст.])
язиком сяк і так, а ділом ніяк
cantar bene e razzolar male  ([заст.])
язиком сяк і так, а ділом ніяк
dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti  ([арх.])
язиком сяк і так, а ділом ніяк
essere largo di bocca e stretto di mano
язиком сяк і так, а ділом ніяк
essere più parole che fatti  ([арх.])
язиком сяк і так, а ділом ніяк
fra il dire e il fare c’è di mezzo il mare
як добре почнеш, то і діло добре піде
chi ben comincia è alla metà dell’opera
як з очей, так і з думки
lontano dagli occhi, lontano dal cuore
як з очей, так і з думки
occhio non vede, cuore non duole
як півень уміє, так і піє
chi fa quel che sa, più non gli è richiesto  ([арх.], [тоск.])
як півень уміє, так і піє
com’asino sape, così minuzza rape  ([арх.], [тоск.])
якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив
fammi indovino, ti farò ricco
якби свині крила, вона б і небо зрила
se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei  ([арх.], [тоск.])
яким мечем воював, таким і поліг
chi di coltello ammazza convien che muoia  ([заст.])
які вжитки, так і живи
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
якщо не хочеш зубожіти, бережися жінок, вина і гри
fuggi donne, vino, dado; se no, il tuo fatto è spacciato  ([арх.], [тоск.])
якщо слова сприйнялися добре, то добрими вони і є
la parola non è mal detta se non è mal presa  ([арх.], [тоск.])