Переклад словосполучення/фрази "si �� morto" українською

Шукати переклад послівно: si morto.

morire

v.
(p.p. morto)
1. intr.
  помира́ти
  ;
  вмира́ти
  ;
  умира́ти
  ;
  кона́ти
  morire di fame - померти з голоду
  morire d’infarto - померти від інфаркту
  morire in battaglia - загинути в бою
  Син.: decedere, perire
2. intr. ([гіперб.])
  неперех.
  знемага́ти
  
  (від чого, на що)
  ;
  стражда́ти
  
  (від чого)
  ;
  му́читися
  
  (через що)
  ;
  вмира́ти
  
  (з, від чого)
  ;
  умира́ти
  
  (з, від чого)
  ;
  помира́ти
  
  (з, від чого)
  ([перен.]) morire di fame - помирати з голоду ( дуже хотіти їсти )
3. intr. ([перен.]) (per qd)
  умира́ти
  
  (за ким)
  ;
  вмира́ти
  
  (за ким)
  ;
  пропада́ти
  
  (за ким)
  ;
  умліва́ти
  
  (за ким)
  ;
  перех.
  коха́ти
  
  (кого)
4. intr. ([перен.])
  1. закі́нчуватися
    ;
    припиня́тися
    ;
    зупиня́тися
    Син.: finire, terminare, fermarsi, concludersi
  2. га́снути
    ;
    виче́рпуватися
    ;
    не ставати
    la speranza è l’ultima a morire - допоки є життя, є надія
    Син.: estinguersi, consumarsi
  3. сла́бнути
    ;
    сла́бшати
    Син.: affievolirsi
5. intr. ([перен.])
  неприто́мніти
  ;
  зомліва́ти
  ;
  млі́ти
  ;
  умліва́ти
  Син.: venir meno, languire
6. tr. ([літ.])
  перех.
  убива́ти
  
  (кого, що)
  ;
  перех.
  вбива́ти
  
  (кого, що)
  ([література]) "...l’impressione ch’egli ricevette dal veder l’uomo morto per lui, e l’uomo morto da lui, fu nuova e indicibile..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi") - "...враження, яке склалося в Лодовіко, коли він побачив, як одна людина віддала за нього життя, а інша померла від його руки, було для нього нове й невимовне..." (Пер. П. Соколовського)
  Син.: uccidere

morirsene

v.
(p.p. mortosene)
1. ([фам.])
  померти спокійно

morirsi

v.
(p.p. mortosi)
1. помира́ти
  ;
  умира́ти
  ;
  вмира́ти
  ;
  кона́ти

morto[mòr-to]

p. p. util. come agg.
(pl. m. morti; f. morta, pl. f. morte)
1. ме́ртвий
  ;
  поме́рлий
  ;
  неживи́й
  ;
  покі́йний
  come morto (tramortito) - як мертвий; без духу
  (qd) credere morto (qd) (qd ) - вважати мертвим (кого) (кого )
2. безлю́дний
  ;
  малолю́дний
  ;
  пусти́й
  ;
  пусте́льний
  ;
  відлю́дний
  ;
  нелю́дний
  ;
  поро́жній
  ;
  пусти́нний
  Син.: deserto, romito, desolato, solitario
3. безжи́вний
  ;
  мля́вий
  ;
  апати́чний
  Син.: inoperoso, fiacco
4. (про рослини)
  ви́сохлий
  ;
  засо́хлий
  ;
  сухи́й
  Син.: secco, stecchito
5. мину́лий
  ;
  прожи́тий
  ;
  пережи́тий
  ;
  перебу́тий
  Син.: trascorso, irripetibile
6. ме́ртвий
  ;
  такий, що вийшов з ужитку (з обігу)
  ;
  такий, що більше не використовується
  lingua morta - мертва мова
7. 1. занімі́лий
    ;
    зате́рплий
    ;
    нечутли́вий
    una gamba (un braccio) morto - заніміла нога (рука)
    Син.: insensibile
  2. паралізо́ваний
    una gamba (un braccio) morto - паралізована нога (рука)
    Син.: paralizzato
8. паси́вний
  ;
  непродукти́вний
  ;
  неефекти́вний
  ([фін.]) capitale morto - мертвий капітал
  ([фін.]) denaro morto - неінвестовані гроші
  Син.: inattivo, improduttivo, inefficace
9. нерухо́мий
  peso morto - мертвий вантаж; чиста вага
  Син.: inerte
10. безси́лий
  ;
  не́мічний
  Син.: incapace, impotente
11. ([кул.])
  приготований на повільному вогні з невеликою кількістю приправ
  
  (про печеню)
  ([кул.]) arrosto morto - печеня, приготована на повільному вогні з невеликою кількістю приправ
12. неродю́чий
  ;
  безплі́дний
  terreno morto - неродюча земля
13. ([реліг.])
  виконаний без віри у бога
14. ([заст.])
  вби́тий
  ;
  уби́тий
  ([заст.]) morto a ghiado ([заст.]) ([[dated]] ) - убитий ударом ножа
15. ([заст.])
  сумни́й
  ;
  похму́рий
  ;
  само́тній
  Син.: solitario, tetro
16. ([заст.])
  даре́мний
  ;
  ма́рний
  ;
  безрезульта́тний
  ;
  пусти́й
  Син.: nullo, vano
17. ([заст.]; про частину тіла)
  відме́рлий
  ;
  змертві́лий
  Син.: mortificato
18. ([заст.])
  ви́цвілий
  ;
  збля́клий
  ;
  полиня́лий
  Син.: smorto
19. ([заст.])
  те́мний
  ;
  скорбо́тний
  ;
  похму́рий
  ;
  пону́рий
  Син.: tetro, lugubre
20. ([заст.])
  такий, що спить
  ;
  засну́лий
  Син.: addormentato
21. ([заст.]; про художній твій і зображене на ньому)
  невира́зний
22. ([арх.]; про вино і виноград)
  зіпсо́ваний
  Син.: guasto, corrotto
23. ([заст.]; про деревину тощо)
  порізаний і зв’язаний
24. ([заст.])
  холо́дний
  ;
  недостатньо нагрітий
25. ([заст.]; про волосся)
  накладни́й
  ;
  фальши́вий
s. m.
(pl. morti)
1. ме́ртвий (ч.)
  ;
  мрець (ч.)
  ;
  покі́йний (ч.)
  ;
  небі́жчик (ч.)
  ;
  поме́рлий (ч.)
  ;
  мертвя́к (ч.)
  ;
  мертве́ць (ч.)
  dare qd per morto - вважати мертвим (кого) (кого )
  cassa da morto - труна́ (ж.); домови́на (ж.); тру́мна (ж.) ([діал.]) ([[dial.]] )
  Син.: defunto, estinto, trapassato
2. (morti)
  діди́ (мн.)
  ;
  пре́дки (мн.)
  Син.: antenati
3. труп (ч.)
  ;
  мертве тіло
  Син.: cadavere
4. млява і апатична людина
5. ([жарг.], [жарт.])
  скарб (ч.)
  ;
  клад (ч.)
6. ([жарг.])
  кра́дене (с.)
  ;
  краді́жка (ж.)
  Син.: refurtiva
7. ([жарг.])
  1. уявний гравець, на якого здають карти у разі відсутності потрібного гравця
  2. ([бридж])
    людина, яка грає відкритими картами
8. ([заст.])
  відмерла частина тіла

morta[mòr-ta]

s. f.
(pl. morte)
1. небі́жчиця (ж.)
  ;
  покі́йна (ж.)
  ;
  ме́ртва (ж.)
  ;
  поме́рла (ж.)

morte

s. f.
(pl. morti)
1. смерть (ж.)

Словосполучення (звороти), що містять "si �� morto"

Кількість фраз:

заг.

Кількість фраз: 9

заст.

Кількість фраз: 2

заст., літ.

Кількість фраз: 1

арх.

Кількість фраз: 1

арх., присл., тоск.

Кількість фраз: 5

арх., присл., тоск., фразеол.

Кількість фраз: 1

арх., присл., фразеол.

Кількість фраз: 1

арх., тоск., фразеол.

Кількість фраз: 9

арх., фразеол.

Кількість фраз: 28

бібл.

Кількість фраз: 1

жарт., присл.

Кількість фраз: 4

література

Кількість фраз: 3

перен.

Кількість фраз: 1

присл.

Кількість фраз: 3

фразеол.

Кількість фраз: 10

церк.

Кількість фраз: 1

рідк.

Кількість фраз: 1

dare la morte		заподіювати смерть (кому)
dare la morte		вбива́ти (кого)
Fra due giorni lo voglio qui vivo o morto.		За два дні він мусить бути тут, живий чи мертвий.
guardare in faccia la morte		дивитися у вічі смерті
il giorno (la festa) dei morti		День спомину всіх померлих (2 листопада)
Il poeta morì due secoli fa, ma la sua fama vive ancor oggi.		Поет помер два століття тому, але його слава живе й досі.
Lui farebbe di tutto per vendicare la morte dei suoi genitori.		Він здатен на все, щоб помститися за смерть батьків.
morire per la patria		загинути за батьківщину
tenere la mano morta		повністю розслабити руку

la morta poesia		поезія про потойбічний світ
le parole morte		слова скорботи

dopo morti, tutti si puzza a un modo		смерть усіх порівняє
la morte pareggia tutti		смерть усіх порівняє
morta l’ape, non si succia più mele		мертва бджола не носить меду (смерть годувальника - горе для сім'ї)
morto il leone, fino alle lepri gli faranno il salto		мертвий собака не вкусить
morto il leone, fino alle lepri gli faranno il salto		підбитого сокола і ворона (ґава) дзьобає

dimmi la vita che fai, e ti dirò la morte che farai		як робив, так і вмер (хто)
dimmi la vita che fai, e ti dirò la morte che farai		яке життя, така і смерть
la vita cerca la morte		смерть ‒ неминуща дорога
la vita cerca la morte		сюди тень, туди тень ‒ та й до смерті тільки день
la vita cerca la morte		день за днем іде, а все ближче до смерті
la vita cerca la morte		смерті не відперти
la vita cerca la morte		смерть нікого не минає
la vita cerca la morte		як не живеш, а труни не минеш
la vita cerca la morte		скільки не жити, а смерті не відбити

non morir le parole in bocca (tra denti)		язик добре почеплений (причеплений, прив’язаний, привішений) (у кого)
non morir le parole in bocca (tra denti)		язик добре повертається (працює) (у кого)
non morir le parole in bocca (tra denti)		язик добре виструганий (у кого)
non morir le parole in bocca (tra denti)		язик добре вигострений (загострений) має (хто)
non morir le parole in bocca (tra denti)		бути красномовним
un bel morir tutta la vita onora		гідна смерть робить гідним і життя
vedere la morte in viso		стояти однією ногою в могилі (у труні, у домовині, у ямі, у гробі)
vedere la morte in viso		на ладан дихати
vedere la morte in viso		на далекій путі стояти
vedere la morte in viso		на вмерті бути
vedere la morte in viso		час недовгий (чий)
vedere la morte in viso		до гробу недалеко (кому)
vedere la morte in viso		на тонку пряде (хто)
vedere la morte in viso		землею вже пахне (смердить) (від кого)
vedere la morte in viso		уже година життя (кому)
vedere la morte in viso		душа на плечі (на рамені) (в кого)
vedere la morte in viso		на смертній постелі (хто)
vedere la morte in viso		на Божій дорозі ([заст.]; хто)
vedere la morte in viso		дні полічені (злічені) (чиї)
vedere la morte in viso		сидіти на санях ([заст.])
vedere la morte in viso		тільки душа в тілі (у кого)
vedere la morte in viso		душа лиш на волоску держиться (в кому / чия)
vedere la morte in viso		тільки (ледве) живий та теплий (хто)
vedere la morte in viso		дивитися (глядіти, глянути, заглянути) у вічі смерті
vedere la morte in viso		недовго вже гуляти по світі (кому)
vedere la morte in viso		недовго вже ряст топтати ([поет.]; кому)
vedere la morte in viso		три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) (кому)
vedere la morte in viso		стояти одною ногою над гробом

chi non muore si rivede		вода з водою зійдеться, а чоловік з чоловіком
chi non muore si rivede		гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком ‒ завжди (якраз)
chi non muore si rivede		гора з горою не зійдеться (не сходиться), а чоловік з чоловіком зійдеться
la malerba (la mala erba) non muore mai		добра людина вмре, а лиха ‒ живе

"La terra dei morti"		"Земля мертвих" (вірш Джузеппе Джусті)
"...l’impressione ch’egli ricevette dal veder l’uomo morto per lui, e l’uomo morto da lui, fu nuova e indicibile..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")		"...враження, яке склалося в Лодовіко, коли він побачив, як одна людина віддала за нього життя, а інша померла від його руки, було для нього нове й невимовне..." (Пер. П. Соколовського)
Pietro, veggendosi quella via impedita..., volle morir di dolore. (Giovanni Boccaccio, "Decameron", у "Lo Zingarelli")		П’єтро мало не помер з горя, як побачив, що отак йому дорогу до щастя переп’ято... (Пер. М. Лукаша)

all’assente e al morto non si dee far torto		відсутніх і покійних не можна згадувати лихим словом
il morto (chi muore) giace, il vivo (chi vive) si dà pace		не плач за померлими, бо сам ти живеш
il morto (chi muore) giace, il vivo (chi vive) si dà pace		хто вмер, то до ями, а хто живий, то з нами

che io possa morire se...		присягаюся (заприсягаюся, клянуся) небом (богом)
che io possa morire se...		щоб я до схід сонця світу не побачив
che io possa morire se...		нехай мені язик відсохне
essere tra la vita e la morte		бути (по)між життям і смертю
la speranza è l’ultima a morire		допоки є життя, є надія
morire come le mosche		мерти як мухи [восени]
trovare la morte		знайти свою смерть
uniti per la vita e per la morte		разом і в радості, і в горі
uniti per la vita e per la morte		разом за життя і після смерті
uniti per la vita e per la morte		навіки разом

Знайти переклад