Знайти переклад

Слово/фраза

Мова оригіналу

Мова перекладу

io[ì-o]
  1. pron.  ([арх.] eo) 
      1. я
        Io parto domani. - Я завтра їду.
        Io non ti credo. - Я тобі не вірю.
        io come io - щодо мене
        io sono io e tu sei tu - я ‒ це я, а ти ‒ це ти ( уживається, щоб підкреслити різницю характерів і думок )
        non sono più io - я вже не той, що раніше
        non sono più io se... - [я] не я буду, якщо (коли) не...
        te lo do io il.../la... - я тобі дам <...>; я тобі покажу <...>
        ([канц.])  io sottoscritto - я, що нижче підписався
      2. здебільшого опускається, коли дієслово чітко визначає особу
        Vorrei comprare un’altra camicia. - Я б хотів купити іншу сорочку.
        Se non sbaglio, la capitale del Galles è Cardiff. - Якщо не помиляюся, столиця Уельсу ‒ Кардіфф.
    2. уживається для емфатичного виділення на початку речення
      Io non ci andrò. - Я туди не піду.
      Io fortunato? - Це мені пощастило?
    3. уживається після дієслова або наприкінці речення для підсилення або емфатичного виділення, підкреслюючи певний факт, наявність загрози, бажання тощо
      Ve lo dico io! - Це вам кажу я!
      Sono stato io. - Це був я.
    4. уживається з повторенням для підсилення твердження
      Io devo fare tutto, io! - Усе маю робити тільки я один!
  2. s. m.  (pl. io)
    1. я (с.)
      (власна сутність людини)
    2.  ([філос.]) 
      я (с.)
      (уживається для визначення суб'єкта)
      Див. також: non io
    3.  ([психол.]) 
      я (с.)
      (єдина організація суб'єктивного досвіду)
    4.  (з великої літери: Io)   ([психоаналіз]) 
      Я (с.)
      ;
      Е́го (с.)
       (у теорії психоаналізу З. Фройда) 
      Син.: Ego
      Див. також: Es, Super-Io
me[me]
  1. pron.  (див. також io, mi) 
      1. наголошена форма займенника 1-ї особи однини, що замінює io, виконуючи функцію непрямого додатка після прийменника
        Volevi parlare con me? - Ти хотів зі мною поговорити?
        Se tu fossi in me, cosa faresti? - Що б ти робив на моєму місці?
      2. уживається як прямий додаток замість ненаголошеної форми mi, особливо для підкреслення, наголошення
        Hanno chiamato me, non te. - Вони кликали мене ‒ не тебе.
        Voleva proprio me. - Йому був потрібен саме я.
      3. уживається у вигуках
        povero me! - ой лишечко мені!
      4. уживається в порівняннях
        È alto come me. - Ми з ним одного зросту.
        Ne sanno quanto me. - Вони про це знають стільки ж, скільки і я.
      5. уживається в предикативній функції після дієслів essere, parere, sembrare тощо з підметом, відмінним від io
        tu non sei me - ти ‒ це не я
        Con questa camicia sembri me. - У цій сорочці ти схожий на мене.
      6. часто підсилюється stesso й medesimo
        Lo faccio per me stesso. - Я це роблю для себе.
      7. уживається після anche, neanche, nemmeno, pure тощо
        Non ha ascoltato nemmeno me. - Мене вона теж не послухала.
      8.  ([фам.], [пн.-іт.]; також [жарт.]) 
        уживається як підмет
        Il padrone sono me. - Господар тут я.
    2. уживається в сталих конструкціях
      da me
      per me
      secondo me
      tra me
      tra me e me
      dentro di me
      quanto a me
      1. ненаголошена форма, якої займенник mi набуває перед ненаголошеними займенниками lo, la, le, li та перед часткою ne
        me l’ha detto - він мені це сказав
        parlamene - поговори зі мною про це
      2.  ([плеонаст.]; [підсил.]) 
        уживається плеонастично для підсилення
        me lo mangio subito - я скоро доїм
      3.  ([підсил.]; [підсил.]) 
        уживається для емфатичного підсилення mi
        ...m’hanno significato che vossignoria illustrissima mi voleva me... (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Treccani") - Мені повідомлено, що ваше високопреосвященство кликали мене... (Пер. П. Соколовського)
  2. s. m.
    1.  ([рідк.]) 
      я
      (внутрішня сутність)
      nel mio me
mi[mi]
  1. pron.  (перед ненаголошеними займенниками lo, la, le, li та перед часткою ne набуває форми me; див. також io) 
    1.  (як прямий додаток) 
      1. мене́
        ;
        мені́
        ;
        мно́ю
        non mi ha visto - він мене не бачив
        aiutami - допоможи мені
      2. як непрямий додаток
        passami una forchetta - передай мені виделку
        non mi dice niente - вона мені нічого не каже
      3. у відмінюванні прономінальних і рефлексивних дієслів у 1-й особі однини
        io mi lavo - я вмиваюся
        non mi sono dimenticato di niente - я нічого не забув
    2. виражає афективну участь, зацікавленість особи тощо в межах етичного датива (dativo etico)
      statemi bene! - бувайте мені здорові!
    3.  ([плеонаст.]; [підсил.]) 
      уживається плеонастично для підсилення
      ...io mi credo che le suore sieno tutte a dormire... (Giovanni Boccaccio, "Decamerone", у "Treccani") - ...всі сестри, окрім нас, здається, сплять... (Пер. М. Лукаша)
  2. s. m.  (pl. mi)
    1.  ([муз.]) 
      мі (с.)
      (нота)
    2.  (також [рідк.] mu) 
      мю (с.)
      (літера грецького алфавіту)
  3. s. f.  (pl. mi)  (також [рідк.] mu) 
    1. мю (с.)
      (літера грецького алфавіту)
me’[me]
  1. avv.  (також [пн.-іт.] mei) 
    1. усічена форма прислівника meglio
      (див. meglio)
  2. agg.  (pl. m. me’; f. me’, pl. f. me’)  ([арх.])   (нині: mi') 
    1. мій
       (усічена форма від mio, mia, miei, mie, у проклітичній позиції) 
mi’[mi]
  1. agg.  (pl. m. mi’; f. mi’, pl. f. mi’)  (також [арх.] me') 
    1.  ([тоск.]) 
      мій
       (усічена форма від mio, mia, miei, mie, у проклітичній позиції) 
Категорії словосполучень (зворотів), що містять  "io"
Загальна лексика (305) Літературна (книжкова) мова (1) Психоаналіз (2)
Архаїзми (29) Неграмотне (1) Рідковживані слова (11)
Гіперболізоване (1) Переносне значення (1) Розмовна мова (1)
Жартівливе (2) Південноіталійські регіоналізми (1) Тосканські регіоналізми (11)
Застарілі слова (4) Північноіталійські регіоналізми (1) Фамільярні слова (4)
Канцеляризми (1) Прислів’я та приказки (13) Філософія (1)
Література (20) Простомовне (1) Фразеологізми (крилаті вислови) (49)