|
коли́сь-не-коли́сь
|
|
tempo per tempo
([арх.])
|
|
лиха (біди) не минути (не обминути, не обійти, не об’їхати)
|
|
per tutto v’è guai
([арх.], [тоск.])
|
|
лихо не минеться
|
|
per tutto v’è guai
([арх.], [тоск.])
|
|
малих дзвонів не чутно, коли дзвонять великі
|
|
non si sente le campane piccole quando suonano le grandi
([арх.], [тоск.])
|
|
можна любити смачно поїсти, не будучи марнотратцем
|
|
si può amar la salsa verde senza mangiar le biade in erba
([арх.], [тоск.])
|
|
на порожній шлунок не поспіваєш
|
|
uomo digiuno non canta
([арх.], [тоск.])
|
|
на Святого Себастьяна зійди на гору і подивись звідти: якщо видно далеко, урожай буде поганим; якщо не видно ‒ навпаки
|
|
per San Sebastiano, sali il monte e guarda il piano: se vedi molto, spera poco; se vedi poco, spera assai
([арх.], [тоск.])
|
|
не бачити різниці між двома речами
|
|
non veder più da una cosa a un’altra
([арх.])
|
|
не берися за неродючу землю і не зв’язуйся з непевними людьми
|
|
terren che voglia tempo, e uom che voglia modo, non te ne impacciare
([арх.], [тоск.])
|
|
[не] бути знавцем свого діла
|
|
saperne molta (poca)
([арх.])
|
|
[не] бути майстром на своє діло (свого діла)
|
|
saperne molta (poca)
([арх.])
|
|
не бути під наглядом учителя
|
|
uscir dal maestro (del maestro, di sotto il maestro)
([арх.])
|
|
[не] бути фахівцем у своїй справі
|
|
saperne molta (poca)
([арх.])
|
|
не в тім’я битий
|
|
sapere a quanti dì è san Biagio
([арх.])
|
|
не вартий [ламаного] гроша (шага, шеляга, фунта, клоччя і т. ін.)
|
|
valere un ago
([арх.])
|
|
не виконати наказу
|
|
uscire di (dalla) commissione
([арх.])
|
|
не виконувати обов’язків (зобов’язань)
|
|
uscire del debito
([арх.])
|
|
не витрачай всі гроші на вишукану їжу, бо швидко збіднієш
|
|
pranzo di parata, vedi grandinata
([арх.], [тоск.])
|
|
не витрачатися
|
|
non vedere più lume
([арх.])
|
|
не відчувати (не проявляти) вдячності
|
|
sapere il malgrado, e la mala grazia
([арх.])
|
|
не вміє й шила загострити
|
|
non sapere accozzar tre pallottole in un bacino
([арх.])
|
|
не вміє котові хвоста зав’язати
|
|
non sapere accozzar tre pallottole in un bacino
([арх.])
|
|
не все буває так легко, як хотілося б
|
|
tutte le palle non riescon tonde
([арх.])
|
|
не все добре, що смакує
|
|
ogni uccello non canta
([арх.], [тоск.])
|
|
не все добре, що смакує
|
|
tutti i fiori non sanno di buono
([арх.], [тоск.])
|
|
не все добре, що смакує
|
|
tutto il rosso non son ciliege
([арх.], [тоск.])
|
|
не все те золото, що блищить
|
|
ogni uccello non canta
([арх.], [тоск.])
|
|
не все те золото, що блищить
|
|
tutti i fiori non sanno di buono
([арх.], [тоск.])
|
|
не все те золото, що блищить
|
|
tutto il rosso non son ciliege
([арх.], [тоск.])
|
|
не все, що сіре, то й вовк
|
|
ogni uccello non canta
([арх.], [тоск.])
|
|
не все, що сіре, то й вовк
|
|
tutti i fiori non sanno di buono
([арх.], [тоск.])
|
|
не все, що сіре, то й вовк
|
|
tutto il rosso non son ciliege
([арх.], [тоск.])
|
|
не всьому вір, що бачиш
|
|
quel che si vede non è di fede
([присл.], [арх.], [тоск.])
|
|
не гаючи (не гаявши) часу
|
|
senza tempo
([арх.])
|
|
не гаючись
|
|
senza tempo
([арх.])
|
|
не говорити зайвого
|
|
stillare le parole
([арх.])
|
|
не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила
|
|
se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei
([арх.], [тоск.])
|
|
не дати обкрутити (обвести) себе круг пальця (пучки)
|
|
sapere quante paja fan tre buoi
([арх.])
|
|
не женився ‒ не журився; оженився ‒ зажурився
|
|
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male
([арх.], [тоск.])
|
|
не зволікаючи
|
|
senza tempo
([арх.])
|
|
не знати, до чого братися
|
|
non sapere dove metter le mani
([арх.])
|
|
[не] знати, чого чекати
|
|
[non] sapere di che morte s’ha a morire
([арх.])
|
|
не знати, чому і як
|
|
non sapere di checchessia (nè [per] che nè [per] come)
([арх.])
|
|
[не] знати, якою смертю помреш
|
|
[non] sapere di che morte s’ha a morire
([арх.])
|
|
[не] знати, яку кару отримаєш
|
|
[non] sapere di che morte s’ha a morire
([арх.])
|
|
не знаходити нікого, хто зробив би тобі послугу
|
|
non trovar chi per noi ficchi un ago
([арх.])
|
|
не знаючи більше нічого
|
|
senza saper più là
([арх.])
|
|
не зовсім зрозумілі слова
|
|
parole tronche
([арх.])
|
|
не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш
|
|
non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso
([арх.], [тоск.])
|
|
не квапся женитися, бо ще тобі жінка стане кісткою в горлі ‒ її Бог сотворив з кістки
|
|
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male
([арх.], [тоск.])
|
Англійська
Французька
Італійська
