Словосполучення (звороти), що містять слово «яку» у категорії «тосканські регіоналізми»
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
chi ha buona cappa, facilmente scappa  ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
chi ha denari e prati, non son mai impiccati  ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
gli stracci (o i cenci) vanno all’aria  ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
i poveri s’ammazzano e i signori s’abbracciano  ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
i poveri sono i primi alle forche, e gli ultimi a tavola  ([арх.], [тоск.])
бабуся ворожить стала, як хліба не стало
il ventre insegna il tutto  ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік як дурень
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa  ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік як дурень
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere  ([арх.], [тоск.])
бійся подарунків, які роблять вороги
da chi ti dona, guardati  ([арх.], [тоск.])
блаженне те тіло, яке живе для душі
beato quel corpo che per l’anima lavora  ([арх.], [тоск.])
блищиться, як злото, а всередині ‒ болото
ogni uccello non canta  ([арх.], [тоск.])
блищиться, як злото, а всередині ‒ болото
tutti i fiori non sanno di buono  ([арх.], [тоск.])
блищиться, як злото, а всередині ‒ болото
tutto il rosso non son ciliege  ([арх.], [тоск.])
боби пускають нові паростки після того, як примерзли; льон ‒ ні
figlio di fave e babbo di lino  ([арх.], [тоск.])
Бог все дає, як сам знає
a tempo viene quel che Dio manda  ([арх.], [тоск.])
борг, який сплачують грошима, отриманими у спадщину після смерті батька
babbomorto (m)  (pl. babbimorti)  ([тоск.])
борода по коліна, а розуму як у дитини
a testa bianca, spesso cervello manca  ([арх.], [тоск.])
борода як у старого, а розуму нема і за малого
a testa bianca, spesso cervello manca  ([арх.], [тоск.])
будь-хто може робити добро, але не з такою любов’ю, як матір
ognun dà pane, ma non come mamma  ([арх.], [тоск.])
будь-яка правда стане відомою з часом
la verità è figliuola del tempo  ([арх.], [тоск.])
будь-який цвіт красивий, якщо це не вино, що зацвіло у бочці
ogni fiore piace, fuor che quello della botte  ([арх.], [тоск.])
в яке стадо залетів, так і крякай (каркай)
ovunque vai, fa’ come vedrai  ([арх.], [тоск.])
вже як налупилось, то й вилупиться, колись-таки діждемось
chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta  ([арх.], [тоск.])
вже як щастя, то й п’яниця поправиться
chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita  ([арх.], [тоск.])
вийде наверх, як олива на воді
non si fa cosa sotto terra che non si sappia sopra terra  ([арх.], [тоск.])
відчиняй двері, поки відчиняються; бо як зачиняться ‒ не скоро відчиниш
il tempo buono viene una volta sola  ([арх.], [тоск.])
вузький, як вушко голки
stretto come una cruna d’ago  ([арх.], [тоск.])
голова така маленька, що схожа на горщик, який вінчає жердину, вставлену посередині стогу сіна
un capo piccolo che pare un pentolino sopra uno stollo da pagliaio  ([арх.], [тоск.])
голос, як сурмонька, та чортова думонька
tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle  ([арх.], [тоск.])
гострий, як голка
appuntato (fino) come un ago  ([арх.], [тоск.])
грошей, як у жаби пір’я
non avere un quattrino da far cantare un cieco  ([арх.], [тоск.])
дві голови ліпші, як одна
sa più il papa e un contadino, che il papa solo  ([арх.], [тоск.])
дві голови ліпші, як одна
sanno più un savio e un matto, che un savio solo  ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху
a tempo come il cacio su’ maccheroni  ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху
a tempo come un’acqua d’Agosto  ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху
buono come un’acqua d’Agosto  ([арх.], [тоск.])
доки не поберуться, любляться; а як поберуться, то судяться (чубляться)
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male  ([арх.], [тоск.])
живе, як француз, їсть, як німець
francese per la vita, tedesco per la bocca  ([арх.], [тоск.])
живи як кишеня дозволяє (як кишеня витягне)
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
живи як спромога (по спроможності своїй)
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
жінка вловлює поглядом більше, ніж будь-який чоловік
la donna guarda più sott’occhio che non fa l’uomo a diritto filo  ([арх.], [тоск.])
жінка як місяць: сьогодні ясна, а завтра похмура
donna e luna, oggi serena e domani bruna  ([арх.], [тоск.])
жінка, якої не купиш золотом, цінніша за найбільший скарб
donna che resiste all’oro val più d’un gran tesoro  ([арх.], [тоск.])
жінки захоплюють як дурних, так і розумних
le donne arrivano i pazzi e i savi  ([арх.], [тоск.])
і дурень каші наварить, аби пшоно та сало (як є з чого, як пшоно є, якби круп дали, була б криниця та водиця)
al buon tempo ognun sa ire  ([арх.], [тоск.])
ласкаве слово як весняне сонце
le buone parole ungono, le cattive pungono  ([арх.], [тоск.])
між який народ попадеш, того й шапку надівай
ovunque vai, fa’ come vedrai  ([арх.], [тоск.])
мова повій липка і чорна, як смола
le puttane hanno le parole di pece  ([арх.], [тоск.])
не довіряй солдатам, які кажуть, що воюють за віру
guardati da’ soldati che abbiano i paternostri a cintola  ([арх.], [тоск.])
не хвалися, як ідеш у поле, а хвалися, як ідеш із поля
non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso  ([арх.], [тоск.])