Український багатомовний онлайн-словник

Словосполучення (звороти), що містять слово «У» у категорії «тосканські регіоналізми»

борг, який сплачують грошима, отриманими у спадщину після смерті батька		babbomorto (m) (pl. babbimorti) ([тоск.])
борода по коліна, а розуму як у дитини		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
борода як у старого, а розуму нема і за малого		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
будинок, щоб у ньому жити; виноградник, щоб у ньому робити; земля, щоб за нею дивитись		casa per suo abitare, vigna per suo lavorare, terren quanto si può guardare ([арх.], [тоск.])
будь-який цвіт красивий, якщо це не вино, що зацвіло у бочці		ogni fiore piace, fuor che quello della botte ([арх.], [тоск.])
відпочинок у сільській місцевості бадьорить і повертає сили		porta di villa, porta di vita ([арх.], [тоск.])
все добре у свій час		predica e popone vuole la sua stagione ([тоск.])
гарного моряка пізнаєш у негоду		il buon marinaro si conosce al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
грошей, як у жаби пір’я		non avere un quattrino da far cantare un cieco ([арх.], [тоск.])
грошима, отриманими у спадщину		a babbo morto ([тоск.])
дай язикові волю ‒ заведе у неволю		servo d’altri si fa, chi dice il suo segreto a chi nol sa ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху		a tempo come il cacio su’ maccheroni ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху		a tempo come un’acqua d’Agosto ([арх.], [тоск.])
до речі, як дощ у посуху		buono come un’acqua d’Agosto ([арх.], [тоск.])
на людей найкраще дивитися, коли вони у повсякденному одязі і без прикрас		gli uomini vanno veduti in pianelle, e le donne in cuffia ([арх.], [тоск.])
на язиці солод, у серці холод		tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle ([арх.], [тоск.])
не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість		chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà ([арх.], [тоск.])
не втрачай пильності у кінці справи		guarda che tu non lasci la coda nell’uscio ([арх.], [тоск.])
не заходь собі з ним, бо зайдеш у велике галуззя		chi s’impaccia colle frasche, la minestra sa di fumo ([арх.], [тоск.])
не лізь у воду, не знаючи броду		chi non vede il fondo, non passi l’acqua ([арх.], [тоск.])
не лізь у воду, не знаючи броду		non mordere se non sai se è pietra o pane ([арх.], [тоск.])
не спитавши (не розібравши, не оглядівши) броду, не лізь [прожогом] у воду		non mordere se non sai se è pietra o pane ([арх.], [тоск.])
не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду		chi non vede il fondo, non passi l’acqua ([арх.], [тоск.])
не тягни інших за собою у прірву		guardati dal primo errore ([арх.], [тоск.])
не хвалися, як ідеш у поле, а хвалися, як ідеш із поля		non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso ([арх.], [тоск.])
нехай бог тебе береже від тих, хто у вічі, як лис, а поза очі, як біс		dio ti guardi da quella gatta che davanti ti lecca e di dietro ti graffia ([арх.], [тоск.])
святість у праці, а не у словах		la santità sta nelle mani, non nelle parole ([арх.], [тоск.])
стережися весни у січні		guardati dalla primavera di gennaio ([тоск.], [арх.])
стережися хворого лікаря, розпаленого безумця, рішучої людини, жінки в розпачі, тихого собаки, мовчазного чоловіка, приміток у документах, ненависті панства, зрадливих товаришів, гравців, сварок зі старшими		guardati da medico ammalato, da matto attizzato, da uomo deliberato, da femmina disperata, da cane che non abbaja, da uomo che non parla, da eccetere di notai, da odio di signori, da compagnia di traditori, da uomo giocatore, da lite con tuo maggiore ([арх.], [тоск.])
у біді пізнавай приятеля		l’oro s’affina al fuoco e l’amico nelle sventure ([арх.], [тоск.])
у біді пізнавай приятеля		ne’ pericoli si vede chi d’amico ha vera fede ([арх.], [тоск.])
у біді чоловік умудряється		il ventre insegna il tutto ([арх.], [тоск.])
у вічі, як лис, а поза очі, як біс		tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle ([арх.], [тоск.])
у всьому потрібна міра		per fare vita pura, conviene arte e misura ([арх.], [тоск.])
у жінки більше хитрощів, ніж у самого чорта		le male femmine hanno più trappole che topi ([арх.], [тоск.])
у квітні починається тепла погода		aprile, esce (cava) la vecchia del covile ([арх.], [тоск.])
у листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
у листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
у лиху годину пізнаєш розумну людину		chi è savio si conosce al mal tempo ([арх.], [тоск.])
у матері-шахрайки нещасна дочка		la madre da fatti fa la figliuola misera ([арх.], [тоск.])
у місті розважусь, вдома відпочину		va’ in piazza, vedi e odi; torna a casa, bevi e godi ([арх.], [тоск.])
у панянки личко біленьке		la buona vita fa la faccia pulita ([арх.], [тоск.])
у селах ‒ проводити зимові вечори за розмовами, оповідями або читанням у хліву		essere (andare) a veglia ([заст.]; [тоск.])
у серпні купатися ‒ застуди не боятися		chi va all’acqua d’agosto, non beve o non vuol bere il mosto ([арх.], [тоск.])
у такого і чорт ладану не дістане		stretto (serrato) come una pina [verde] ([арх.], [тоск.])
У червні ми їдемо на море.		Noi si va al mare in giugno. ([тоск.])
хай тебе Бог береже від жінки у штанях		da donna in calzoni Dio ti scampi ([арх.], [тоск.])
хитрий лис, та хвостом у капкан потрапляє		la troppa coda ammazza la volpe ([арх.], [тоск.])
хитрий лис, та хвостом у капкан потрапляє		la volpe ha paura della sua coda ([арх.], [тоск.])
хто у свято жирує, той у будень бідує		passata la festa, il pazzo in bianco resta ([арх.], [тоск.])