|
брати участь у хрестовому поході
|
|
prendere il segno
([арх.])
|
|
був і на коні, і під конем (на возі й під возом, у ступі й за ступою)
(хто)
|
|
passarne (averne passate) di tutti i colori
|
|
був у бувальцях, знає, що кий, що палиця
|
|
passare per il fuoco e per l’acqua
([заст.])
|
|
бути у великій небезпеці
|
|
raccomandarsi l’anima a Dio
|
|
бути у старих літах
|
|
non esser più dell’erba d’oggi
([арх.])
|
|
бути у старих літах
|
|
non esser più erba di marzo, ma di maggio
([арх.])
|
|
бути фахівцем у своїй справі
|
|
sapere il fatto proprio
|
|
бути фахівцем у своїй справі
|
|
sapere il proprio mestiere
|
|
вбити комусь щось у голову
|
|
mettere qc in testa a qd
|
|
висловлюватись у педантичній манері
|
|
parlare come un libro stampato
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
lasciare il mondo
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
mancar di vita
([арх.])
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
passare a miglior (ad altra) vita
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
passare di (questa, presente) vita
([арх.])
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
passare nel numero dei più
([прост.], [евфем.])
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
perdere la vita
|
|
відійти у вічність (у довічний сон)
|
|
rendere l’anima a Dio
|
|
відійти у небуття
|
|
lasciare il mondo
|
|
відійти у небуття
|
|
mancar di vita
([арх.])
|
|
відійти у небуття
|
|
passare a miglior (ad altra) vita
|
|
відійти у небуття
|
|
passare di (questa, presente) vita
([арх.])
|
|
відійти у небуття
|
|
passare nel numero dei più
([прост.], [евфем.])
|
|
відійти у небуття
|
|
perdere la vita
|
|
відійти у небуття
|
|
rendere l’anima a Dio
|
|
відпочинок у сільській місцевості бадьорить і повертає сили
|
|
porta di villa, porta di vita
([арх.], [тоск.])
|
|
вкладати [гроші] у зисковне діло
|
|
mettere a frutto
|
|
вовк в овечій (у баранячій) шкурі (кожушині)
|
|
pare una mammamia
|
|
все добре у свій час
|
|
ogni cosa ha la sua stagione
|
|
все добре у свій час
|
|
ogni frutto ha (vuol) la sua stagione
|
|
все добре у свій час
|
|
predica e popone vuole la sua stagione
([тоск.])
|
|
гарного моряка пізнаєш у негоду
|
|
il buon marinaro si conosce al cattivo tempo
([арх.], [тоск.])
|
|
говорити, не занурюючись глибоко у тему
|
|
parlare a fior d’acqua
([заст.])
|
|
грошей, як у жаби пір’я
|
|
non avere un quattrino da far cantare un cieco
([арх.], [тоск.])
|
|
грошей, як у жаби пір’я
|
|
non ce ne canta
([арх.], [фам.])
|
|
грошей, як у жаби пір’я
|
|
non ne aver uno da segnare il tempo
([арх.], [фам.])
|
|
грошей, як у жаби пір’я
|
|
povero come Giacobbe
|
|
грошей, як у жаби пір’я
|
|
povero in canna
|
|
гудіння у лівому вусі означає, що тебе згадують добрим словом
|
|
orecchia stanca parola franca
|
|
дивитися просто у вічі (в очі)
|
|
guardare nel bianco degli occhi
|
|
до розуму (у розум) приходити
|
|
mettere la testa a posto
|
|
дурний як [сосновий] пень (як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як сак, як ступа, як путо)
|
|
morto di sonno
([фам.])
|
|
дурний як [сосновий] пень (як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як сак, як ступа, як путо)
|
|
pesce lesso
|
|
жити в розкошах (у достатках)
|
|
prendersi buon tempo
([арх.])
|
|
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою
|
|
passarsela bene
|
|
жити у хмарах (за хмарами, наче за хмарами)
|
|
non esserci con la testa
|
|
жити як у Бога за дверима
|
|
passarsela bene
|
|
заноситись за / у хмари
|
|
non esserci con la testa
|
|
знання, як поводитися у різноманітних ситуаціях
|
|
il saper fare
|
|
знати, як поводитися у різноманітних ситуаціях
|
|
saper stare al mondo
|
|
знаходити втіху чи розвагу у тому, що не подобається іншим
|
|
il piacer del Magnolino
([арх.])
|
Англійська
Французька
Італійська
