1. n. m.
   [elɔʒ]  (pl. éloges)
   1.  ([література]) 
      панегі́рик (ч.)
      Sin.: panégyrique
   2. 1. звелича́ння (с.)
         Sin.: congratulation, félicitation
      2. компліме́нт (ч.)
         combler/couvrir/accabler qqn d’éloges - завалювати компліментами ( кого )

         fuir les éloges - уникати компліментів
         Sin.: compliment
   3. 1. усла́влення (с.)

         ;
         прославля́ння (с.)
      2. хвала́ (ж.)

         ;
         хвальба́ (ж.)

         ;
         похвала́ (ж.)

         ;
         схва́лення (с.)

         ;
         похваля́ння (с.)

         ;
         похвальба́ (ж.)
         Après tous ces éloges de votre part, il me prend l’envie de travailler encore plus. - Після усіх ваших похвал, мене опанувало бажання працювати ще більше.

         Ils n’ont pas compris l’ironie des éloges de leur professeur. - Вони геть не зрозуміли іронічність викладацької похвали.

         éloge objectif - заслужена похвала
   4.  ([література]) 
      мадрига́л (ч.)
   5. позитивний відгук
      Il a même inclus un petit éloge de mon livre. - Вони навіть додали невеликий позитивний відгук про мою книгу.

**********