"мов": traduzione all’italiano

мов

спол.
1. tutto sì come
  
  ([арх.])

мо́вити

д., недок. і док.
1. tr.
  dire
  (p.p. detto)

мо́ва

ім. ж.
1. dire (m)
  (pl. [арх.] diri)
  ;
  latino (m)
  (pl. latini)
  
  ([перен.])
  ;
  lingua (f)
  (pl. lingue)
  ;
  parlare (m)
  (pl. [арх.] parlari)
  ;
  parlare (m)
  (pl. [арх.] parlari)
  ;
  parola (f)
  (pl. parole)

Frasi che contengono "мов"

Numero di frasi:

gener.

Numero di frasi: 75

ant., iron., loc.

Numero di frasi: 1

arcaismi, loc.

Numero di frasi: 5

arcaismi, loc., prov., tosc.

Numero di frasi: 1

arcaismi, prov.

Numero di frasi: 8

arcaismi, prov., tosc.

Numero di frasi: 3

letter.

Numero di frasi: 1

fig.

Numero di frasi: 1

fig., loc.

Numero di frasi: 2

letteratura

Numero di frasi: 2

ling.

Numero di frasi: 11

loc.

Numero di frasi: 47

prov.

Numero di frasi: 2

umor.

Numero di frasi: 1

албанська мова		albanese (m)
американський варіант англійської мови		inglese d’America
американський варіант англійської мови		inglese americano
американський варіант англійської мови		anglo-americano (m)
американський варіант англійської мови		angloamericano (m)
американський варіант англійської мови		americano (m)
англійська мова		inglese (m)
афганська мова		afgano (m)
афганська мова		pashthu (m)
афганська мова		lingua afg(h)ana
афганська мова		pashto (m)
афганська мова		afghano (m)
афганська мова		pakhto (m)
бідна мова		lingua povera
верхньонімецька мова		alto tedesco
вивчення класичних мов та літератури		scienze umanistiche
викладач італійської мови		l’insegnante dell’italiano
викладач німецької мови		professore di tedesco
вислів, що походить з латинської мови		un’espressione che viene dal latino
вірменська мова		armeno (m)
володіти мовою		possedere una lingua
ворожа мова		parole ostili
грецька мова		greco (m)
грузинська мова		georgiano (m)
давньогрецька мова		greco antico
естонська мова		lingua estone
естонська мова		estone (m)
жестова мова		linguaggio dei segni
жива мова		lingua viva
знати мову		conoscere una lingua
знати мову		sapere una lingua
зрозуміла мова		linguaggio piano
інакше мовити		in altre parole
іноземна мова		lingua straniera
ісландська мова		lingua islandese
ісландська мова		islandese (m)
італійська мова		italiano (m)
Їхній син має здібності до мов.		Il loro figlio ha testa per le lingue.
"королівська англійська" ‒ найпрестижніший варіант англійської мови		l’inglese del re
латинська мова		latino (m)
люксембурзька мова		lussemburghese (m)
люксембурзький діалект німецької мови		lussemburghese (m)
мертва мова		lingua morta
мова жестів		linguaggio dei segni
мова йде про <...>		si tratta di <...>
мова квітів		linguaggio dei fiori
Мови можна вивчити тільки з практикою.		Le lingue si apprendono solo con l’uso.
навчати англійської мови		insegnare l’inglese
нижньонімецька мова		basso tedesco
німецька мова		tedesco (m)
новогрецька мова		neogreco (m)
новогрецька мова		greco moderno
поетична мова		la parola poetica
польська мова		polacco (m)
правду (по правді, направду) кажучи (сказавши, мовлячи, мовивши)		per dire il vero
правду (по правді, направду) кажучи (сказавши, мовлячи, мовивши)		a onor del vero
Пушту, або ж афганська мова, ‒ це одна з офіційних мов Афганістану.		Il pashto, o anche l’afghano, è una delle lingue ufficiali dell’Afghanistan
розмовляти грецькою мовою		parlare (in) greco
розмовляти італійською мовою		parlare italiano
розмовляти латинською мовою		parlare latino
російська мова		russo (m)
сім’я африканських мов тві		ci (m) (pl. ci)
сказати (мовити) правду		a onor del vero
сказати (мовити) правду		per dire il vero
споріднені мови		lingue sorelle
сучасна мова, поширена в ужитку		lingua d’uso
так би мовити		si fa per dire
У цій статті йдеться про займенникові дієслова італійської мови.		Questo articolo tratta di verbi pronominali italiani.
українська мова		lingua ucraina
українська мова		ucraino (m)
французька мова		lingua francese
французька мова		francese (m)
хорватська мова		lingua croata
хорватська мова		croato (m)
чиста мова		lingua schietta

відібрало (відняло, замкнуло) мову		non potere spiccicar parola ([арх.])
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		far buona / bella vita (vita magna, scelta) ([арх.])
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		esser uomo di buona vita ([арх.])
крутитися як (наче, мов і т. ін.) муха в окропі		avere una vita venduta ([арх.])
ловити на слові (на словах, на мові)		acchiappar (chiappare) in parola ([арх.]; qd)

зайва мова ‒ собі шкода		molto sa chi non sa, se tacer sa ([арх.])
нещира мова псує і найкраще вбрання		le parole disoneste corrompono i buoni costumi ([арх.])
пізнати дурня по мові		al suono si conosce la saldezza del vaso ([арх.])
пізнати дурня по мові		parla perchè i’ ti conosca ([арх.])
пізнати дурня по мові		vedendo uno, il conosci mezzo; sentendolo parlare, il conosci tutto ([арх.])
пізнати з мови, якої хто голови		al suono si conosce la saldezza del vaso ([арх.])
пізнати з мови, якої хто голови		parla perchè i’ ti conosca ([арх.])
пізнати з мови, якої хто голови		vedendo uno, il conosci mezzo; sentendolo parlare, il conosci tutto ([арх.])

зайва мова ‒ собі шкода		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
людину пізнають за мовою		apri bocca, e fa’ ch’io ti conosca ([арх.], [тоск.])
мова повій липка і чорна, як смола		le puttane hanno le parole di pece ([арх.], [тоск.])

худий мов тріска		morto che cammina
худий мов тріска		cadavere ambulante

Граф Етторе не втрапив у пастку, Адже, не мовлячи й слова нікому, Пішов у гори, і талан був на його боці. (Пер. Дормидонта Назарівського)		Il Conte Ettore non diè nella rete, Perocchè alla Montagna sanza motti Per gente er’ito con miglior pianete. (Antonio Pucci, «Centiloquio»)
І я побачив світло, що, мов річка, Блищало лиском в берегах святих, Де весняних лісів тяглася стрічка. (Пер. Є. Дроб’язка)		E vidi lume in forma di rivera Fulvido di fulgore, intra due rive Dipinte di mirabil primavera. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")

архаїчна латина (латинська мова)		latino arcaico
класична латина (латинська мова)		latino classico / aureo
латина (латинська мова) "срібного віку" (посткласичного періоду)		latino argenteo
літературна мова		uso letterario
мова, поширена в ужитку протягом певної історичної доби, у певному секторі тощо		uso (m) (pl. usi)
пізня латина (латинська мова)		tardo / basso latino
пряма мова		discorso diretto
сучасна мова		uso moderno
сучасна мова, поширена в ужитку		uso (m) (pl. usi)
церковна латинська мова		latino ecclesiastico
частина мови		parte del discorso

відібрало (відняло) мову (язик) (кому)		perdere la voce
відібрало мову		perdere la parola
відібрало мову (кому)		perdere l’uso della parola
говорити (казати, мовити, балакати) [собі] думкою (подумки, на думці)		parlare tra sé e sé
говорити (казати, мовити, балакати) [собі] думкою (подумки, на думці)		dire a sé stesso
говорити (казати, мовити, балакати) [собі] думкою (подумки, на думці)		dire fra sé
говорити (казати, мовити, балакати) [собі] думкою (подумки, на думці)		pensare tra sé e sé
говорити незрозумілою мовою		parlare turco (arabo, cinese)
дар мови		il dono della parola
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare gran vita
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare vita da papa
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare vita da re
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare vita da principe
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare vita da nababbo
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		fare vita da signore
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою		passarsela bene
кричати, мов з нього (з неї) чорт лика дере		gridare / strillare come un’anima dannata
круглий, мов місяць у серпні		tondo come la luna d’agosto ([фразеол.])
[лице мов] кров з молоком		bianco e rosso
ловити на слові (на словах, на мові)		pigliare qd in parola
ловити на слові (на словах, на мові)		prendere qd in parola
[мов (немов і т. ін.)] сам не свій (сама не своя, само не своє)		esser fuori / giù di testa
[мов] одним духом жити		essere due anime in un nocciolo
[мов] одним духом жити		essere due corpi e un’anima sola
наче (мов…) і не було нічого		come se nulla (niente) fosse
наче (мов…) й не він (вона)		come se nulla (niente) fosse
наче (мов…) нічого й не було		come se nulla (niente) fosse
не мовити й слова		non dire né a né ba
правду (по правді, направду) кажучи (мовлячи)		per (a) dirla tutta
правду (по правді, направду) кажучи ((с)казавши, мовлячи, мовивши)		a dirla giusta
сказати (мовити) правду		a dirla giusta
сказати (мовити) правду		per (a) dirla tutta
спати (спочивати), мов гріха не знати		dormire il sonno del giusto
спати (спочивати), мов гріха не знати		dormire il sonno dell’innocente
стратив мову (хто)		perdere la voce
стратити (втратити) мову		perdere la parola
так би мовити		per così dire
так би мовити		per modo di dire
так би мовити		per dir così
танути, мов (наче, як і т. ін.) віск [на сонці]		struggersi come una candela
танути, мов (наче, як і т. ін.) свічка (свічечка)		struggersi come una candela
худий мов тріска		secco come un chiodo / come uno stecco
шкода й мови		gettare via il fiato
шкода й мови		buttare via il fiato
як (мов) баран (корова, теля) на нові ворота витріщити очі (втелющитися, дивитися)		cascare / cadere dalle nuvole
як (мов) грім з ясного неба		capitare tra capo e collo
як (мов, наче і т. ін.) з гуски вода		fare il pesce in barile

пізнати дурня по мові		al ragliar si vedrà che non è leone
пізнати з мови, якої хто голови		al ragliar si vedrà che non è leone

Trova una traduzione