Лесю чи Лесе: як звертатися в кличному відмінку?
Правильна форма кличного відмінка
В українській мові форма кличного відмінка імен Ле́ся, Оле́ся, Ма́руся, Ори́ся має закінчення -ю: Ле́сю, Оле́сю, Ма́русю, Ори́сю.
Пояснення
Відповідно до чинної редакції Українського правопису 2019 р., закінчення -ю в кличному відмінку мають «деякі пестливі іменники м’якої групи [першої відміни]: бабýсю, Гáлю, дóню, Катру́сю, Мару́сю, матýсю, тітýсю» [6, с. 85].
Попри те, що жіночі імена Ле́ся, Оле́ся, Ма́руся, Ори́ся та деякі інші сьогодні усталені як самостійні повні імена, первісно вони постали як скорочені (пестливі) форми: Ле́ся та Оле́ся – від Олекса́ндра (Ле́ся – також від Лари́са, О́льга; Оле́ся – від Оле́на), Мару́ся – від Марі́я, Ори́ся – від Іри́на або Оре́ста. Таким чином, згадані імена зберігають форму кличного відмінка на -ю, притаманну пестливим формам: Ле́сю, Оле́сю, Ма́русю, Ори́сю. Такі форми кличного відмінка фіксує Український правопис [6, с. 85], словники М. І. Погрібного [4], Г. К. Голоскевича [1], Л. Г. Скрипник та Н. П. Дзятківської [5] тощо.
Дивіться також
Імена На́стя, Хри́стя, У́стя, а також Ка́тря, Мо́тря та інші подібні мають у кличному відмінку закінчення -е. Дивіться докладно в статті «Насте чи Настю: як звертатися в кличному відмінку?».
Використані джерела