В українській мові форма кличного відмінка імені На́стя має закінчення -е: На́сте. Таку саме флексію мають подібні імена: Хри́стя, У́стя та ін.: Хри́сте, У́сте тощо.

Згідно з нормами чинного Українського правопису 2019 р., закінчення -ю в кличному відмінку мають «деякі пестливі іменники м’якої групи [першої відміни]: бабýсю, Гáлю, дóню, Катру́сю, Мару́сю, матýсю, тітýсю» [6, с. 85].

Хоча жіночі імена На́стя, Хри́стя, У́стя можуть бути пестливими формами від Анастасі́я, Христи́на, Усти́на відповідно (ім’я На́стя в українській мові також існує як повне окреме), усі вони й подібні в кличному відмінку мають закінчення -е: На́сте, Хри́сте, У́сте, що зафіксовано, з-поміж іншого, в словниках М. І. Погрібного [4], Г. К. Голоскевича [1], Л. Г. Скрипник та Н. П. Дзятківської [5] тощо. І. Г. Матвіяс пояснює, що в цьому разі діє аналогія до іменників третьої відміни (ра́досте, ми́лосте) [3, c. 60].

Так само закінчення -е в кличному відмінку мають жіночі імена Ка́тря, Мо́тря та ін.: Ка́тре, Мо́тре тощо [6, с. 85; 4; 1; 5].

Імена Ле́ся, Оле́ся, Мару́ся, Ори́ся та інші подібні мають у кличному відмінку закінчення -ю. Дивіться докладно в статті «Лесю чи Лесе: як звертатися в кличному відмінку?».

1. Голоскевич Г. К. Правописний словник. Харків, 1929. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 11.11.2019).
2. Городенська К. Г. Кличмо їх Лесю, Олесю, Орисю. Культура слова. 2012. Вип. 77. С. 189.
3. Матвіяс І. Г. Іменник в українській мові. Київ : Радянська школа, 1974. 182 с.
4. Погрібний М. І. Орфоепічний словник. Київ : Радянська школа, 1983. 629 с.
5. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-є вид., випр. Київ : Наукова думка, 2005. 334 с.
6. Український правопис (2019). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf (дата звернення: 30.10.2019).