1. v. pron.
   [gʀɑ̃diʀ]  (p.p. grandi)
   1. спина́тися

      ;
      зво́дитися

      ;
      підійма́тися

      ;
      підніма́тися

      ;
      підно́ситися

      ;
      підви́щуватися

      ;
      здійма́тися

      ;
      височи́тися

      ;
      постава́ти
   2.  (qqch) 
      перебі́льшувати

       

      (що)

      ;
      прибі́льшувати

       

      (що)

      ;
      гіперболізува́ти

       

      (що)
      Syn.: exagérer
   3.  ([перен.]) 
      підно́ситися

      ;
      виви́щуватися
      Syn.: s'élever

1. v.
   [gʀɑ̃diʀ]  (p.p. grandi)
   1. рости́

      ;
      підроста́ти

      ;
      зроста́ти
      Il semble à tous les parents que leurs enfants grandissent trop vite. - Усім батькам здається, що їхні діти занадто швидко підростають.

      grandir en sagesse - мудрі́ти; мудрі́шати
      Syn.: croître, se développer, pousser
   2. 1. збі́льшуватися

         ;
         зроста́ти

         ;
         бі́льшати
         Avec des années, son amour pour la musique n’a fait que grandir. - З роками її любов до музики лише збільшилася.
         Syn.: s'accroître, s'augmenter, s'étendre
      2. поси́люватися

         ;
         ду́жчати

         ;
         міцні́шати

         ;
         міцні́ти

         ;
         змі́цнюватися
         La pression de la société sur les politiciens a grandi. - Тиск суспільства на політиків посилився.
         Syn.: augmenter, se renforcer, s'aggraver
   3.  ([перен.]) 
      підно́ситися

      ;
      вирости в очах

       

      (чиїх)
      Syn.: s'élever
   4.  (qqn, qqch) 
      збі́льшувати

       

      (кого, що)

      ;
      підно́сити

       

      (кого, що)

      ;
      розши́рювати

       

      (кого, що)
      Les couleurs claires grandissaient l’appartement. - Світлі кольори робили квартиру більшою.
      Syn.: hausser, agrandir, grossir
   5.  (qqch) 
      перебі́льшувати

       

      (що)

      ;
      прибі́льшувати

       

      (що)

      ;
      гіперболізува́ти

       

      (що)
      Cette vieille dame adore grandir les histoires sur sa jeunesse. - Ця стара пані обожнює прибільшувати, розповідаючи про свою молодість.
      Syn.: exagérer
   6.  (qqch) 
      підкрі́плювати

       

      (що)

      ;
      перех. і неперех. 

      підкріпля́ти

       

      (що)

      ;
      підси́лювати

       

      (що)

      ;
      поси́лювати

       

      (що)

      ;
      підси́чувати

       

      (що)

      ;
      наро́щувати

       

      (що)

      ;
      погли́блювати

       

      (що)

      ;
      розвива́ти

       

      (що)
      Syn.: amplifier, développer, fortifier, renforcer
   7.  ([перен.]; qqn) 
      звели́чувати

       

      (кого)

      ;
      підно́сити

       

      (кого)

      ;
      облагоро́джувати

       

      (кого)

      ;
      ушляхе́тнювати

       

      (кого)

      ;
      вшляхе́тнювати

       

      (кого)
      Syn.: élever, ennoblir, exalter

**********

1. adj.
   [gʀɑ̃disɑ̃, ɑ̃t]  (pl. m. grandissants; f. grandissante, pl. f. grandissantes)
   1. 1. такий, що росте

         ;
         такий, що зростає
         haine grandissante - ненависть, що росте

         bruit grandissant - гул, що наростає
      2. такий, що збільшується
      3. гінки́й

         ;
         ростови́тий