1. n. f.
   [ɔʀœʀ]  (pl. horreurs)
   1. 1. жах (ч.)
         meurtre qui inspire de l’horreur - вбивство, що навіює жах

         l’horreur l’a saisi à la vue de ce spectacle affreux - коли на очах розгорталося це мерзенне видовище, його охопив жах

         l’horreur de l’homme pour la réalité - жах людини перед реальністю

         ([розм.])  c’est horreur ! - це жах!
         Syn.: effroi, épouvante, terreur, abjection
      2. мерзо́та (ж.)
         Syn.: répugnance, infamie
   2. жорсто́кість (ж.)
      l’horreur de la guerre - жорстокість війни
      Syn.: cruauté, atrocité, noirceur
   3. 1. відверта́ння (с.)

         ;
         оги́да (ж.)
         faire horreur (à qqn) (à qqn ) - викликати почуття огиди (в кого) (в кого )

         les petits trous lui font horreur - маленькі отвори викликають в нього почуття огиди (трипофобія)
         Syn.: répulsion, abomination, aversion, degoût
      2. нена́висть (ж.)
         Syn.: détestation, exécration, haine
   4. 1. страх (ч.)

         ;
         переля́к (ч.)
         l’horreur glace le sang dans les veines - від страху кров у жилах леденіє

         l’horreur fait dresser les cheveux - від страху волосся дибки стало

         frémir d’horreur - дрижати від страху

         avec une secrète horreur - із затаєним страхом
         Syn.: peur, saisissement
      2. фо́бія (ж.)
         Syn.: phobie
   5. 1. потво́ра (ж.)
         Syn.: laid
      2. потво́рність (ж.)
   6. гру́бість (ж.)
      dire des horreurs - сказати грубість
      Syn.: grossièreté, obscénité
   7. величе́зність (ж.)
      Syn.: monstruosité
   8.  ([ерот.]) 
      збо́чення (с.)
      Syn.: perversion

**********

1. phr.
   1.  ([розм.]) 
      капець!