"офо́рмити": відмінювання з наголосами українського дієслова

офо́рмити (д., док.)

офо́рмити (дієслово, доконаний вид)

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА
офо́рмити
	Однина	Множина
ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1-а особа	--------	--------
2-а особа	--------	--------
3-я особа	--------	--------
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	офо́рмив	офо́рмили
жін. р.	офо́рмила
сер. р.	офо́рмило
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	офо́рмив був	офо́рмили були́
жін. р.	офо́рмила була́
сер. р.	офо́рмило було́
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1-а особа	офо́рмлю	офо́рмимо, офо́рмим
2-а особа	офо́рмиш	офо́рмите
3-я особа	офо́рмить	офо́рмлять
УМОВНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ / МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	офо́рмив би	офо́рмили б
жін. р.	офо́рмила б
сер. р.	офо́рмило б
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	був би офо́рмив	були́ б офо́рмили
жін. р.	була́ б офо́рмила
сер. р.	було́ б офо́рмило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
(ти)	офо́рм
(ми)	офо́рммо
(ви)	офо́рмте
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
офо́рмивши
АКТИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
--------
ПАСИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
офо́рмлений
БЕЗОСОБОВА ФОРМА
офо́рмлено

Відмінювання слів

офо́рмити (дієслово, доконаний вид)