Словосполучення (звороти), що містять слово «Si» у категорії «література»
"... mi viene alle mani uno che, si vede, non vorrebbe altro che cantare". (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"От попався молодчик! З усього видно, що йому аби тільки потеревенити". (Пер. П. Соколовського)
Cercati al collo, e troverai la soga Che ’l tien legato, o anima confusa. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
Обмацай шию і на ній пов’яжеш Дебелий ремінь, душе туману. (Пер. Є. Дроб’язка)
Chiaro mi fu allor come ogne dove In cielo è paradiso... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
І втямив я, що скрізь у небі Рай... (Пер. Є. Дроб’язка)
...ciò che fa la prima, e l’altre fanno... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", в "Il Nuovo De Mauro")
Те саме й інші роблять, що вона... (Пер. Є. Дроб’язка)
Come in lo specchio il sol non altrimenti La doppia fiera dentro vi raggiava, Or con uni, or con altri reggimenti. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
В її зіницях звір двополовинний, Як в дзеркалі світило, відбивавсь, Являвши вид то орлій, то левиний. (Пер. Є. Дроб’язка)
E quante volte io la giungo, tante con questo stocco col quale io uccisi me, uccido lei ed aprola per ischiena, e quel cuor duro e freddo nel qual mai né amor né pietá poterono entrare... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")
Щоразу як я її наздожену, я мушу вбити її тим самим мечем, яким сам себе згубив, а потім [...] розтяти їй груди, вийняти жорстоке й холодне серце, що зроду не знало ні любощів, ні жалощів... (Пер. М. Лукаша)
...fatti non foste a viver come bruti ma per seguir virtute e canoscenza. (Dante Alighieri, "Divina commedia", у "Lo Zingarelli")
...Бо ви народжені не животіти, А знання й честь нести у світ ясний. (Пер. Є. Дроб’язка)
...fur l’ossa mie per Ottavian sepolte. (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
...Вже поховав Октавіан мій прах. (Пер. Є. Дроб’язка)
…furbacchione di un Michele… (Alberto Moravia, "Gli indifferenti")
...дурисвіт Мікеле...
"...furon marito e moglie: benché la poveretta se ne pentì poi, in capo a tre giorni". (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"...стали чоловіком і жінкою, ‒ щоправда, бідолашка вже через три дні розкаялася в цьому". (Переклад П. Соколовського)
Giove lo porta, ed è per lui giocondo; S’aperse allor che Ganimede in cielo Portò su l’alie, per il grave pondo. (Girolamo Leopardi, "In lode del Brachiere")
Юпітер носить пов’язку і з того радіє; Якось він підіймав Ганімеда на крилах, А той виявився таким важким, Що у Юпітера утворилася грижа. (Пер. Феодори Кримської)
Gli Amori
"Любовні елегії"  (збірка Овідія)
I’ fui del primo dubbio disvestito Per le sorrise parolette brevi. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
І тільки знищений мій сумнів був Коротким словом ласки та щедроти... (Пер. Є. Дроб’язка)
Iddio si sa qual poi mia vita fusi. (Dante Alighieri)
І знає Бог, як я жила в миру. (Пер. Є. Дроб’язка)
...il perché comprender si può alla sua potenza esser ogni cosa suggetta. (Giovanni Boccaccio, "Decameron", у "Garzanti")
...що свідчить про його всевладність і всемогутність. (Пер. М. Лукаша)
In quella parte ove surge ad aprire Zefiro dolce le novelle fronde di che si vede Europa rivestire... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
У тій землі, з якої повіва Зефір солодкий, що теплом стікає В Європу й зеленню її вкрива... (Пер. Є. Дроб’язка)
...io mi credo che le suore sieno tutte a dormire... (Giovanni Boccaccio, "Decamerone", у "Treccani")
...всі сестри, окрім нас, здається, сплять... (Пер. М. Лукаша)
Io sentìa d’ogne parte trarre guai E non vedea persona che ’l facesse... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
Я чув, як лемент навкруги зчинивсь. Але ж ніщо ніде не появлялось... (Пер. Є Дроб’язка)
La città, ch’ ha nome Dite... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
Це місто [...] має назву Діте! (Пер. Є. Дроб’язка)
"La città del Sole"
"Місто Сонця"  (філософський твір Томмазо Кампанелли)
La faccia sua era faccia d’uom giusto, tanto benigna avea di fuor la pelle, e d’un serpente tutto l’altro fusto... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у GDLI)
Було його лице людським лицем: М’який блаженний усміх, щоки чисті, А тулуб вився, як в змії, кільцем... (Пер. Є. Дроб’язка)
"La natura dello spazio e del tempo"
"Природа простору і часу" (книга Стівена Гокінґа та Роджера Пенроуза)
La piaga che Maria rinchiuse ed unse, Quella ch’è tanto bella da’ suoi piedi, È colei che l’aperse e che la punse. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
Ту рану, що Марія у віках Загоїла, ‒ завдати ще й ятрити Тій дано, що сидить в її ногах. (Пер. Є. Дроб’язка)
"La terra dei morti"
"Земля мертвих"  (вірш Джузеппе Джусті)
Le braccia aperse, ed indi aperse l’ale. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
Розкривши руки й розпростерши крила... (Пер. Є. Дроб’язка)
Le cose a cui si deve pensare son molte, signor mio. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Lo Zingarelli")
Справ, про які доводиться думати, дуже багато, синьйоре мій! (Пер. П. Соколовського)
Le vite dei Padri
патерик "Vitae Patrum" ("Житія отців церкви")
"...l’impressione ch’egli ricevette dal veder l’uomo morto per lui, e l’uomo morto da lui, fu nuova e indicibile..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"...враження, яке склалося в Лодовіко, коли він побачив, як одна людина віддала за нього життя, а інша померла від його руки, було для нього нове й невимовне..." (Пер. П. Соколовського)
...l’incarico loro era tenuto a vile... (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Lo Zingarelli)
...до дорученого їм діла ставилися з презирством... (Пер. П. Соколовського)
Lo giorno se n’andava... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Treccani")
День одійшов... (Пер. Є. Дроб’язка)
...Lucia era affatto in salvo... (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Lo ZIngarelli")
...Лючія в цілковитій безпеці... (Пер. П. Соколовського)
Lunga la barba e di pel bianco mista portava... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
Сивінь блищала в кучерях чола і в бороді... (Пер. Є. Дроб’язка)
Ma qual vendemmia è di rubin più chiaro... (Gabriello Chiabrera, "Le vendemmie di Parnaso")
Але яке вино світліше від рубіна... (Пер. Дормидонта Назарівського)
...noi fummo d’un romor sorpresi... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
...Коли волання вчулися раптові... (Пер. Є. Дроб’язка)
Non avea catenella, non corona, Non gonne contigiate, non cintura... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
Не мала ні намист, ані корон, Ні дженджерух, ні поясів розкішних... (Пер. Є. Дроб’язка)
...non si fanno carico de’ travagli in che mettono un povero galantuomo. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", в "Il Nuovo De Mauro")
...їх геть не обходять ті неприємності, на які вони наражають порядного чоловіка. (Пер. П. Соколовського)
O Tosco, ch’al collegio de l’ipocriti tristi se’ venuto... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
О тосканцю, нещасливим Нам, лицемірам... (Пер. Є. Дроб’язка)
Or le bagna la pioggia e muove ’l vento Di fuor dal Regno, quasi lungo ’l Verde, Ove le trasmutò a lume spento. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
А так їх мочить дощ, вкрива пісок Над Верде, за кордоном, і зотліють Із тягарем обернених свічок. (Пер. Є. Дроб’язка)
Per piacermi a lo specchio, qui m’addorno; ma mia suora Rachel mai non si smaga dal suo miraglio, e siede tutto giorno. (Dante Alighieri, "La divina commedia")
...Бо дзеркало оздобить ‒ в мене мрія. Не чинить так сестра моя Рахіль: Вдивлятись в нього ‒ це для неї дія. (Пер. Є Дроб’язка)
Pietro, veggendosi quella via impedita..., volle morir di dolore. (Giovanni Boccaccio, "Decameron", у "Lo Zingarelli")
П’єтро мало не помер з горя, як побачив, що отак йому дорогу до щастя переп’ято... (Пер. М. Лукаша)
Piú volte già per dir le labbra apersi, poi rimase la voce in mezzo ’l pecto... (Francesco Petrarca, "Canzoniere")
Не раз я говорити був готовий, Та звуки із грудей не виривались. (Пер. А. Перепаді)
...Poi ch’èi posato un poco il corpo lasso, Ripresi via per la piaggia diserta. (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Treccani")
Тут я собі спочити трохи дав І вирушив на гору незнайому... (Пер. Є. Дроб’язка)
Poscia, più che ’l dolor, poté ’l digiuno. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
...Аж поки горе переміг злий голод. (Пер. Є. Дроб’язка)
Pria lo stremo della luna Rigiunse al letto suo per ricorcarsi, Che noi fussimo fuor di quella cruna. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
...на спочин зайшов Щербатий місяць шляхом одиноким, Аж поки ми із кам’яних заков Не вийшли... (Пер. Є. Дроб’язка)
Proverai tua ventura Fra’ magnanimi pochi a chi ’l ben piace... (Francesco Petrarca, "Canzoniere")
Зате тебе, канцоно, Почують ті, Хто про добро уболіває щиро. (Пер. А. Перепаді)
...quando la terra Mi fia straniera valle, e dal mio sguardo Fuggirà l’avvenir... (Giacomo Leopardi, "Le ricordanze", у "Treccani")
...коли земля Обернеться долиною чужою І щезне із очей моїх майбутнє... (Пер. О. Морковольського)
...quando questo fatto avrai, e io ti dirò il rimanente... (Giovanni Boccaccio, "Decamerone", у "Lo Zingarelli")
...а потім я навчу тебе, що маєш далі робити. (Пер. М. Лукаша)
Rapido fiume che d’alpestra vena rodendo intorno, onde ’l tuo nome prendi... (Francesco Petrarca, "Canzoniere")
Ти води ринеш із альпійських гір, Ріки швидкої носячи наймення. (Пер. А. Перепаді)
Rise anche la Lúzia e continuò la sua vendemmia di piselli. (Antonio Fogazzaro, "Leila")
Лусія засміялася й собі та продовжила збирати горох. (Пер. Дормидонта Назарівського)
...rispuos’io lui con vergognosa fronte... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Treccani)"
...Спитав я й став, щоб в шані поклониться... (Пер. Є. Дроб’язка)
  • 1
  • 2

Будь ласка, вимкніть ваш блокувальник реклами

Adblock logo Adblock logo Adblock logo

Словники та інші матеріали "Kyiv Dictionary" доступні для користувачів безоплатно, проте функціонування сайту вимагає значних ресурсів. Ви можете підтримати нас, просто дозволивши показ реклами у вашому браузері.