|
книга, яка є у декількох примірниках
|
|
doppio (m)
(pl. doppi, doppii*)
([арх.])
|
|
коротка записка на пергаменті, яку скручували
|
|
breve (m)
(pl. brevi)
([арх.])
|
|
кохання рівняє будь-яку нерівність
|
|
ogni disuguaglianza amore agguaglia
([арх.], [тоск.])
|
|
коштовна тканина, якою прикрашають передню частину вівтаря
|
|
palla (f)
(pl. palle)
([арх.])
|
|
краще маленька рибка, як великий тарган
|
|
più vale un pan con amore che un cappone con dolore
([арх.], [тоск.])
|
|
краще не обіцяти, як слово ламати (як слова не держати)
|
|
chi promette e non attiene, l’anima sua non va mai bene
([арх.], [тоск.])
|
|
краще хліб з водою, як буханець з бідою
|
|
più vale un pan con amore che un cappone con dolore
([арх.], [тоск.])
|
|
крутитися, як дзига
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
крутитися, як (наче) в’юн на сковорідці
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
крутитися як (наче, мов і т. ін.) муха в окропі
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
крутитися, як посолений в’юн
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
крутитися, як у колесі
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
ласкаве слово як весняне сонце
|
|
le buone parole ungono, le cattive pungono
([арх.], [тоск.])
|
|
лише той скупий хороший, який скупиться на час
|
|
l’avaro buono è l’avaro del tempo
([арх.], [тоск.])
|
|
ліпше (краще) здоров’я, як [готові] гроші
|
|
chi ha la sanità, è ricco e non lo sa
([арх.], [тоск.])
|
|
металева кулька з загостреними виступами, яку чіпляли на крижі або до хвоста коня, щоб вона його підганяла
|
|
palla (f)
(pl. palle)
([арх.])
|
|
між який народ попадеш, того й шапку надівай
|
|
ovunque vai, fa’ come vedrai
([арх.], [тоск.])
|
|
мова повій липка і чорна, як смола
|
|
le puttane hanno le parole di pece
([арх.], [тоск.])
|
|
молитися за душі, які потрапили до чистилища
|
|
pregare per le anime benedette
([арх.])
|
|
на дерево дивись, як родить, а на людину, як робить
|
|
ogni erba si conosce al seme (per lo seme)
([арх.])
|
|
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла
|
|
dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti
([арх.])
|
|
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла
|
|
essere più parole che fatti
([арх.])
|
|
на словах ‒ як на цимбалах, а на ділі ‒ як на балабайці (балалайці)
|
|
dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti
([арх.])
|
|
на словах ‒ як на цимбалах, а на ділі ‒ як на балабайці (балалайці)
|
|
essere più parole che fatti
([арх.])
|
|
на який(сь) (на деякий) час
|
|
per a tempo
([арх.])
|
|
навчить біда ворожити, як нема що в рот положити
|
|
il ventre insegna il tutto
([арх.], [тоск.])
|
|
найперше знання, яке потрібне людині, ‒ це віра в Бога
|
|
chi sa senza Cristo non sa nulla
([арх.], [тоск.])
|
|
найперше знання, яке потрібне людині, ‒ це віра в Бога
|
|
chi vuol sapere, sappia Cristo
([арх.], [тоск.])
|
|
не дивись, що п’ятниця: тоді бери, як трапиться
|
|
il tempo buono viene una volta sola
([арх.], [тоск.])
|
|
не довіряй селянину, в якого біла сорочка
|
|
guardati dal villano, quando ha la camicia bianca
([арх.])
|
|
не довіряй солдатам, які кажуть, що воюють за віру
|
|
guardati da’ soldati che abbiano i paternostri a cintola
([арх.], [тоск.])
|
|
не знати, чому і як
|
|
non sapere di checchessia (nè [per] che nè [per] come)
([арх.])
|
|
[не] знати, якою смертю помреш
|
|
[non] sapere di che morte s’ha a morire
([арх.])
|
|
[не] знати, яку кару отримаєш
|
|
[non] sapere di che morte s’ha a morire
([арх.])
|
|
не так він добре діє, як говорить
|
|
dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti
([арх.])
|
|
не так він добре діє, як говорить
|
|
essere più parole che fatti
([арх.])
|
|
не так-то він діє, як тим словом сіє
|
|
dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti
([арх.])
|
|
не так-то він діє, як тим словом сіє
|
|
essere più parole che fatti
([арх.])
|
|
не хвалися, як ідеш у поле, а хвалися, як ідеш із поля
|
|
non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso
([арх.], [тоск.])
|
|
невелике весло, призначене для однієї людини, яким веслували на галерах
|
|
remo a zenzile
([арх.])
|
|
нехай бог тебе береже від тих, хто у вічі, як лис, а поза очі, як біс
|
|
dio ti guardi da quella gatta che davanti ti lecca e di dietro ti graffia
([арх.], [тоск.])
|
|
перший час сніг для землі як матір, а потім ‒ як мачуха
|
|
la neve per otto dì è alla terra come mamma, da indi in là come matrigna
([арх.], [тоск.])
|
|
пізнати з мови, якої хто голови
|
|
al suono si conosce la saldezza del vaso
([арх.])
|
|
пізнати з мови, якої хто голови
|
|
parla perchè i’ ti conosca
([арх.])
|
|
планета, яка в певному розташуванні спричиняє дощі на Землі
|
|
pianeta acquatico
([арх.])
|
|
постарів і не має, на що жити (як архітектор Амманнаті)
|
|
fare come l’Ammannato: la roba è finita, e il tempo [gli] è avanzato
([арх.], [тоск.])
|
|
починати займатися якою-небудь справою чи ремеслом
|
|
aprire bottega
([арх.], [зневажл.])
|
|
правильно витрачений час ‒ як золото
|
|
il tempo bene speso è un gran guadagno
([арх.], [тоск.])
|
|
правити своє, як священик Арлотто, який умів читати тільки зі своєї книги
|
|
essere come il piovano Arlotto il quale non sapeva leggere altro che nel suo libro
([арх.], [тоск.])
|
|
правити як завгодно, згідно з власним бажанням
|
|
fare alla palla
([арх.]; di qd, qc)
|
Англійська
Французька
Італійська
