Словосполучення (звороти), що містять слово «своєму» у категорії «прислів’я та приказки»
бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх
l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta  ([арх.], [тоск.])
вір своїм очам, а не чужим речам
quel che l’occhio non vede, il cuor non crede  ([арх.], [тоск.])
всяк молодець на свій взірець
paese che vai, usanza che trovi
добре бережи свою дочку, виноградник і сад
figlie, vigne e giardini, guardale dai vicini  ([арх.], [тоск.])
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
lasciar correre l’acqua alla sua china
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
lasciare andare l’acqua alla china (al chino, all’ingiù ov’ella va)  ([заст.])
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
lasciare che l’acqua vada alla sua china
дурень у своїй хаті знає більше, ніж мудрий у чужій
più ne sa un pazzo a casa sua, che un savio a casa d’altri
живи як спромога (по спроможності своїй)
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
життя йде (діла (справи) йдуть) своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм)
l’acqua corre alla borrana  ([заст.])
життя йде (діла (справи) йдуть) своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм)
ogni acqua va alla china
кожен знає свої вади
ognun sa sè  ([арх.], [тоск.])
кожен Івась має свій лас
ognuno la vuole a suo modo, chi la vuol cruda e chi la vuol cotta
кожен своє май і про себе дбай
in tempo di poponi non prestare il coltello  ([арх.], [тоск.])
кожному мила своя сторона
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
кожному своє
lo spillo volendo fare a cucir con l’ago, s’avvide ch’egli aveva il capo grosso  ([арх.], [тоск.])
мудра людина знає, коли не треба показувати свого розуму
non è sempre savio chi non sa essere qualche volta pazzo  ([арх.], [тоск.])
на все свій час
col tempo e con la paglia maturano le nespole
на все свій час (своя пора)
il tempo vien per tutti  ([арх.], [тоск.])
не слід занадто демонструвати свої почуття
chi porta il mazzo, sa di pazzo  ([арх.], [тоск.])
нічого, ми підождем, а все-таки своє візьмем
chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta  ([арх.], [тоск.])
повертайся думками до своїх знань, щоб впевнитися в них ‒ так вони стануть ще міцнішими
rivedi quello che sai  ([арх.], [тоск.])
погода, вітер, пан, жінка і талан змінюють свою поведінку, як місяць змінюється на небі
tempo, vento, signor, donna, fortuna voltano e tornan come fa la luna  ([арх.], [тоск.])
правити своє, як священик Арлотто, який умів читати тільки зі своєї книги
essere come il piovano Arlotto il quale non sapeva leggere altro che nel suo libro  ([арх.], [тоск.])
свій куток кожному милий
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
свій розум май і людей питай
quando non sai, frequenta in domandare  ([арх.], [тоск.])
свої справи кожен знає найкраще
sa meglio il pazzo i fatti suoi, che il savio quelli degli altri  ([арх.], [тоск.])
своя стріха ‒ своя втіха
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
своя стріха ‒ своя втіха
casa mia, mamma mia
своя хата найліпша
casa mia, mamma mia
скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом
ogni acqua va alla china
того цікавлять чужі справи, хто не має своїх
chi cerca di sapere quel che bolle nella pentola d’altri, ha leccate le sue  ([арх.], [тоск.])
той, хто не виконує наказів, сам відповідає за свою вину
chi esce di commissione, paga del suo  ([арх.], [тоск.])
у своїй хаті й кочерги помагають
casa mia, mamma mia
усе вертається до своїх витоків
in cent’anni e cento mesi torna l’acqua a’ suoi paesi  ([заст.])
усе має свій час
il tempo vien per tutti  ([арх.], [тоск.])
усьому свій час
col tempo e con la paglia maturano le nespole
хто розповідає свої таємниці, той сам себе заводить в неволю
servo d’altri si fa, chi dice il suo segreto a chi nol sa  ([арх.], [тоск.])
швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь)
chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce  ([арх.], [тоск.])
щасливий той, хто знає про своє щастя
felice non è chi d’esser non sa  ([арх.], [тоск.])