|
більше не хотіти мати справу
|
|
non voler veder altro
([арх.]; di qd, qc)
|
|
будь-хто може робити добро, але не з такою любов’ю, як матір
|
|
ognun dà pane, ma non come mamma
([арх.], [тоск.])
|
|
витратити все і не мати роботи, щоб заробити грошей
|
|
mangiarsi l’erba e la paglia sotto
([арх.])
|
|
дурна мати, дурні діти
|
|
quale la madre, tale la figlia
([арх.], [тоск.])
|
|
дурна мати, дурні діти
|
|
tal padre, tal figlio
([арх.], [тоск.])
|
|
завжди мати з собою все необхідне
|
|
avere sempre ago e filo
([арх.])
|
|
краще мати поганого чоловіка, ніж ніякого
|
|
è meglio una cattiva parola del marito che una buona del fratello
([арх.], [тоск.])
|
|
ласки не мати
|
|
essere mal visto (veduto)
([арх.]; da qd)
|
|
мати владу над будь-чим
|
|
aver la palla in mano
([арх.])
|
|
мати гарні манери
|
|
far buona vita
([арх.])
|
|
мати глибокі знання
|
|
sapere addentro
([арх.]; qc)
|
|
мати голову на плечах (на в’язах)
|
|
sapere a quanti dì è san Biagio
([арх.])
|
|
мати за устілку
|
|
avere qd nello zero (in tasca)
([арх.])
|
|
мати зір
|
|
veder lume
([арх.])
|
|
мати лій (олію) в голові
|
|
sapere a quanti dì è san Biagio
([арх.])
|
|
мати необмежену владу
|
|
essere il tutto
([арх.])
|
|
мати приємний і витончений запах
|
|
saper di mille odori
([арх.])
|
|
мати прихильність (ласку)
|
|
essere ben visto (veduto)
([арх.]; da qd)
|
|
мати розум в голові
|
|
sapere a quanti dì è san Biagio
([арх.])
|
|
мати романтичні стосунки
|
|
intendersi d’amore
([арх.])
|
|
мати сечогінну або проносну дію
|
|
aprire
(p.p. aperto)
([арх.])
|
|
мати слабкий зір
|
|
non ci vedere di qui a lì
([арх.])
|
|
мати успіх
|
|
succedere
(p.p. successo, succeduto)
([арх.])
|
|
на всяке хотіння треба мати терпіння
|
|
chi in tempo tiene, con tempo s’attiene
([арх.], [тоск.])
|
|
на всяке хотіння треба мати терпіння
|
|
il tempo non vien mai per chi non l’aspetta
([арх.], [тоск.])
|
|
на всяке хотіння треба мати терпіння
|
|
il tempo viene per chi lo sa aspettare
([арх.], [тоск.])
|
|
на всяке хотіння треба мати терпіння
|
|
tempo viene, chi può aspettarlo
([арх.])
|
|
[наче] друга мати
|
|
madre per amore (d’amore)
([арх.])
|
|
не мати ані вісточки
|
|
non ne sapere più nè fumo (nè puzzo) nè bruciaticcio
([арх.]; di qd)
|
|
не мати й (ні, ані) шага (шеляга, гроша, копійки)
|
|
non avere un quattrino da far cantare un cieco
([арх.], [тоск.])
|
|
не мати й (ні, ані) шага (шеляга, гроша, копійки)
|
|
non ce ne canta
([арх.], [фам.])
|
|
не мати й (ні, ані) шага (шеляга, гроша, копійки)
|
|
non ne aver uno da segnare il tempo
([арх.], [фам.])
|
|
не мати очей
|
|
chiudere l’occhio
|
|
не мати продовження
|
|
chiudersi
(p.p. chiusosi)
([арх.])
|
|
не мати спочинку
|
|
avere una vita venduta
([арх.])
|
|
не мати успіху у якійсь справі
|
|
non veder bene in una impresa
([арх.])
|
|
не хотіти мати справи
|
|
non voler saper più niente de’ fatti di qd
([арх.])
|
|
ні за що мати (за ніщо мати)
|
|
avere qd nello zero (in tasca)
([арх.])
|
|
нічого не мати
|
|
andare mendico di tutto
([арх.])
|
|
нічого ридати, коли в тебе є мати
|
|
chi ha mamma, non pianga
([арх.], [тоск.])
|
|
перший час сніг для землі як матір, а потім ‒ як мачуха
|
|
la neve per otto dì è alla terra come mamma, da indi in là come matrigna
([арх.], [тоск.])
|
|
та, хто любить, як матір
|
|
madre per amore (d’amore)
([арх.])
|
|
у матері-шахрайки нещасна дочка
|
|
la madre da fatti fa la figliuola misera
([арх.], [тоск.])
|
|
у чотирьох добрих матерів чотири погані дитини: у Правди ‒ Ненависть, у Багатства ‒ Розкіш, у Безпеки ‒ Загроза, у Панібратства ‒ Зневага
|
|
quattro buone madri fanno figliuoli cattivi: la Verità l’Odio, la Prosperità il Fasto, la Sicurtà il Pericolo, la Famigliarità il Disprezzo
([арх.], [тоск.])
|
|
час ‒ батько істини, досвід ‒ матір речей
|
|
il tempo è padre della verità, e l’esperienza madre delle cose
([арх.], [тоск.])
|
Англійська
Французька
Італійська
