Український багатомовний онлайн-словник

Словосполучення (звороти), що містять слово «А» у категорії «тосканські регіоналізми»

а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		chi ha buona cappa, facilmente scappa ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		chi ha denari e prati, non son mai impiccati ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		gli stracci (o i cenci) vanno all’aria ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		i poveri s’ammazzano e i signori s’abbracciano ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		i poveri sono i primi alle forche, e gli ultimi a tavola ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають		chi ha buona cappa, facilmente scappa ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають		chi ha denari e prati, non son mai impiccati ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають		gli stracci (o i cenci) vanno all’aria ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають		i poveri s’ammazzano e i signori s’abbracciano ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають		i poveri sono i primi alle forche, e gli ultimi a tavola ([арх.], [тоск.])
без Бога ні до воріт, а з Богом хоч і за море		chi sa senza Cristo non sa nulla ([арх.], [тоск.])
без Бога ні до воріт, а з Богом хоч і за море		chi vuol sapere, sappia Cristo ([арх.], [тоск.])
бідняки хваляться грошима, а боягузи зброєю		danari di poveri e arme di poltroni, si veggono spesso ([арх.], [тоск.])
Богу ‒ слава, а попу ‒ шмат сала		ad ogni Santo la sua candela ([тоск.])
борода велика, а розуму мало		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
борода до пояса, а розуму ‒ ні волоса		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
борода по коліна, а розуму як у дитини		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
борода як у старого, а розуму нема і за малого		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
вовк линяє, а натури не міняє		il mortaio sa sempre d’aglio ([арх.], [тоск.])
горобці шкоду роблять, а синицю злапали		altri hanno mangiato la candela, e tu smaltisci lo stoppino ([тоск.])
десять разів мір, а раз утни		al pan si guarda prima che s’inforni ([арх.], [тоск.])
жінка як місяць: сьогодні ясна, а завтра похмура		donna e luna, oggi serena e domani bruna ([арх.], [тоск.])
замолодий не тільки для роботи, а й для розваг		della legna verde e’ non si vede allegrezza ([арх.], [тоск.])
заплатити, щоб співали, а потім доплачувати, щоб перестали		dare un soldo al cieco che canti, dargliene poi due perchè si cheti ([арх.], [тоск.])
мала штучка червінчик, а ціна велика		gli alberi grandi fanno più ombra che frutto ([арх.], [тоск.])
менше слів, а більше діла		ben diremo, ben faremo; mal va la barca senza remo ([арх.], [тоск.])
менше слів, а більше діла		bisogna guardare a quello che si fa, non a quello che si dice ([арх.], [тоск.])
менше слів, а більше діла		chi far di fatti vuole, suol far poche parole ([арх.], [тоск.])
не вір тому, що бачиш, а тому, що чуєш, вір ще менше		delle cose che tu vedi, sbattine tre quarti; e di quelle che tu senti, sbattine più ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		al levar delle nasse si vede la pesca ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		alla fin del salmo si canta il Gloria ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		allo sfrascar si vede quel che hanno fatto i bigatti ([арх.], [тоск.])
нехай бог тебе береже від тих, хто у вічі, як лис, а поза очі, як біс		dio ti guardi da quella gatta che davanti ti lecca e di dietro ti graffia ([арх.], [тоск.])
нічого, ми підождем, а все-таки своє візьмем		chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta ([арх.], [тоск.])
оддай нищим, а собі ні з чим		chi tutto dona, tutto abbandona ([арх.], [тоск.])
одне народжується з іншого, а час ними керує		di cosa nasce cosa, e il tempo la governa ([арх.], [тоск.])
піч тучить, а дорога учить		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
розказуй мені те, чого я не знаю, а не те, що знаю		dimmi quel ch’io non so, e non quel ch’io so ([арх.], [тоск.])
розумний плаче, а дурний сміється		chi men sa, men si duole ([арх.], [тоск.])
синиця шкоду робить, а журавель попадається		altri hanno mangiato la candela, e tu smaltisci lo stoppino ([тоск.])
тричі міряй, а раз відріж		al pan si guarda prima che s’inforni ([арх.], [тоск.])
у листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
увійти сюди може кожен, а вийти ‒ тільки той, хто заплатить (надпис, який чіпляли біля входу у шинок або бордель)		all’entrar ci vuole ingegno; all’uscir danari, o pegno ([арх.], [тоск.])
хай від природи буде гарна фігура, а обличчя я розмалюю		grande e grossa mi faccia Dio che bianca e rossa mi farò io ([арх.], [тоск.])
хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
хрін каже: «Я добрий з м’ясом!», а м’ясо: «Я і без хріну добре!»		cappone non perde mai stagione ([тоск.])
час не стоїть, а роботи світ		il perder tempo a chi più sa più spiace ([арх.], [тоск.])
швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь)		chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce ([арх.], [тоск.])
язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені ти сидиш, а мені добра не зичиш		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
язичку, язичку, маленька ти штучка, а велике лихо робиш		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])