Автор: Приймак Д. М. Редактори: Томіленко О. В., Ковальчук З. Ю. Дата опублікування: 14.05.2019, 01:21.

Зал чи за́ла?

Правильне вживання

Сучасні словники фіксують обидва слова – і зал, і зала – як нормативні. Вибір конкретного варіанту для вживання зумовлюється особистим мовним чуттям людини, а також її схильністю до пуризму.

Пояснення

Більшість сучасних мовознавців стверджують, що в українській мові уживаються обидві форми – і зал, і зала, – але при цьому форма зал уживається частіше. Твердження мовознавців можна обґрунтувати інформацією, наведеною в низці академічних словників сучасного періоду. Так, у Словнику української мови в 11 томах (СУМ-11) форми зал і за́ла наводяться як ідентичні, при цьому першою зазначено саме форму зал [7, с. 179]. Дублюють такий підхід і сучасний Словник української мови у 20 томах (СУМ-20) [8], і Етимологічний словник української мови в 7 томах [2, с. 228].

Натомість І. І. Огієнко у своєму Українському стилістичному словнику 1924 р. основним наводить варіант зала, додаючи, що форма зал уживається рідше [4, с. 139]. В укладеному пізніше Етимологічно-семантичному словнику української мови І. І. Огієнко наводить єдиний нормативний варіант слова заля (у написанні згідно з чинним правописом – за́ла), зазначаючи: «На Сх. Укр[аїні] прийнялося було з російської мови слово «зал», що походить з нім. Saal (чит. заль). На Зах[ідній] Укр[аїні] саля з польського sala, а це з фр[анцузького] salle (чит. саль). Компроміс східньоукр[аїнського] зал і західньоукр[аїнського] саля дав наше літер[атурне] за́ля» [3, с. 70].

Підтвердження слів І. І. Огієнка можна дістати з аналізу словників, виданих до початку мовних репресій 1930-х років. Так, у Російсько-українському академічному словнику за ред. А. Ю. Кримського й С. О. Єфремова наводиться тільки варіант заля (також галицьке діалектне са́ля) та відповідні словосполучення: за́ля для засі́да́нь, за́ля для нара́д, судова́ заля́, за́ля для глядачі́в, конференці́йна за́ля, а́ктова за́ля тощо [5]. Так само в Російсько-українському словнику технічної термінології І. М. Шелудька та Т. Ф. Садовського: за́ля, за́ля чита́льна, за́ля бага́жна, за́ля двосвітлова́ [9]; у Словнику музичної термінології Інституту української наукової мови: за́ля, за́ля неголосна́, за́ля голосна́, за́ля концерто́ва, за́ля театра́льна й т. ін. [6] тощо. Тільки варіант заля фіксує й правописний словник Г. К. Голоскевича [1].

Отже, можна стверджувати, що в лексикографічних виданнях періоду 1921–1932 рр., так званого «золотого десятиріччя» українського словникарства, простежується чітка тенденція до вживання форми зала, згідно з визначенням І. І. Огієнка, як літературної.

Таким чином, сьогодні можуть існувати два погляди на розглядувану проблематику: з одного боку, уживання обох слів – і зала, і зал – як рівноправних, а з іншого боку – уживання лише форми зала з усуненням запозиченої через російську мову форми зал.

Використані джерела

  1. Голоскевич Г. К. Правописний словник. Харків : 1929. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 14.05.2019).
  2. Етимологічний словник української мови : у семи томах / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1985. Т. 2. 570 с.
  3. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1982. Т. 2. 399 с.
  4. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
  5. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 14.05.2019).
  6. Словник музичної термінології (проєкт) : відтворення видання 1930 року / Музична секція Інституту української наукової мови. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. 108 с.
  7. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1972. Т. 3. 927 с.
  8. Словник української мови у 20 т. / Український мовно-інформаційний фонд НАН України. URL: http://services.ulif.org.ua/expl/ (дата звернення: 14.05.2019).
  9. Шелудько І. М., Садовський Т. Ф. Російсько-український словник технічної термінології (проєкт). 1927. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 14.05.2019).