Автори: Приймак Д. М., Томіленко О. В., Ковальчук З. Ю. Дата опублікування: 11.10.2019, 01:14.

Підодіяльник: як правильно сказати українською?

Рекомендований відповідник

Замість запозиченого слова підодія́льник (чохол на ковдру) ми радимо вживати український відповідник на́волока.

Пояснення

Слово одія́ло та похідне від нього підодія́льник, які зафіксовані в низці сучасних словників та трапляються в літературі, є запозичення з російської мови (одеяло, пододеяльник) [2]. Український еквівалент російського слова одія́локо́вдра; що ж до питомого відповідника для лексеми підодія́льник сьогодні єдиної думки немає.

Імовірно, найпопулярнішою пропозицією мовознавців на заміну підодія́льнику є слово підко́вдра. Саме його вважає за слушний відповідник О. Д. Пономарів [2, с. 65], фіксують Словник української мови в 11 томах (СУМ-11) [5] і Російсько-український словник у 4 томах 2013 р. І. С. Гнатюк, С. І. Головащука, В. В. Жайворонка та ін. [4, с. 233], пропонує у своїх відео О. М. Авраменко [1] тощо. Крім того, у різних за академічним рівнем джерелах трапляються пропозиції: від підукрива́ла до нако́вдри й нако́вдреника.

На нашу думку, варіант підко́вдра, як і всі інші подібні, є неприйнятна пряма калька з російської мови, якої слід уникати цілком.

На заміну російському слову підодія́льник ми рекомендуємо українське на́волока. Хоча це слово здебільшого вживають на позначення чохла на подушку, воно може мати ширший ужиток. Так, у Російсько-українському академічному словнику в 4 томах за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова [3] лексему на́волока вжито також у значенні чохла для перини. У самій семантиці слова (тканина, яку наволікають на щось) закладено можливість розширення значення.

Зважаючи на це, на́волока як чохол на ковдру – семантично прозорий та питомий український відповідник запозиченому підодія́льник.

Використані джерела

  1. Авраменко О. М. Як перекласти слово «пододеяльник» – експрес-урок. 2017. URL: https://www.youtube.com/watch?v=GaTIFhJ-FLM (дата звернення: 11.10.2019).
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Т. 4: Н–П. Київ : Наукова думка, 2003. 653 с.
  3. Пономарів О. Д. Культура слова. Мовностилістичні поради. 2-е вид., стереотип. Київ : Либідь, 2001. 240 с.
  4. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 11.10.2019).
  5. Російсько-український словник : у 4 т. / І. С. Гнатюк та ін. Т. 3: П–Р. Київ : Знання, 2013. 933 с.
  6. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 11.10.2019).