1. Граматика
  2. Українська
  3. «Кращий» і «ліпший»: чи є різниця в уживанні?

Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 20.06.2020, 11:07

Розділ «Мовна консультація»

Кращий і ліпший: чи є різниця у вживанні?

Запитання

Читачка Юлія Мороз запитує: «Чи є різниця між словами кращий і ліпший? Я читала, що кращий слід уживати тільки тоді, коли мовиться про красу. В інших випадках — ліпший, поліпшити».

Відповідь

Твердження щодо того, що слово кращий слід уживати лише стосовно до опису краси як властивості, а слово ліпший – в інших випадках, знаходимо у праці Б. Д. Антоненка-Давидовича [1]:

До російського слова улучшить тритомний «Русско-украинский словарь» Інституту мовознавства АН УРСР наводить українські відповідники поліпшити, покращити, але в словнику не сказано, чи є між ними значеннєва або нюансова різниця. Мабуть, це й призводить до таких фраз, як ось у репортерській замітці: «Керівництво вокзалу нічого не зробило для покращення умов роботи всіх служб цієї важливої ланки обслуговування пасажирів». <…> У перекладі російською мовою слово кращий буде — более красивый, як свідчить словник Б. Грінченка <…>. Але в репортажі мовиться не про красу роботи всіх служб вокзалу, а про їхню невпорядкованість, про потребу виправити їх. Для цього є слово поліпшити <…>. З цього випливає, що й у репортерській замітці треба було написати: «щоб поліпшити умови роботи».

Якщо в фразі йдеться про красу, то треба послугуватися словом покращити <…>.

Підтримує викладене в уривку і проф. О. Д. Пономарів [2].

Проте ні Б. Д. Антоненко-Давидович, ні О. Д. Пономарів не наводять жодних аргументів, які б обґрунтовували їхні припущення (зазначимо, що раніше ми вже аналізували деякі твердження Б. Д. Антоненка-Давидовича, які так само вважаємо за необґрунтовані, у статтях «Річка чи ріка?», «2020 року чи у 2020 році?»). Натомість ці міркування можна доволі легко спростувати.

Так, єдине посилання, яке наводить Б. Д. Антоненко-Давидович, – на «Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка. Проте автор дає його лише частково. Насправді Грінченків словник [7] фіксує два значення слова кращий: «1) Болѣе красивый <…>. 2) Лучшій. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142», а також і слова кращати: «1) Дѣлаться болѣе красивымъ, хорошѣть. 2) Улучшаться», що вже прямо заперечує суб’єктивні твердження Б. Д. Антоненка-Давидовича. Знаходимо в «Словарі української мови» і багато ілюстративного матеріалу, в якому слово кращий уживане не лише щодо фізичної краси, – наводимо саме такі приклади: «У правій руці кращий замах, ніж у лівій. НВолын. у.», «Роспитують, хто з чим і відкіля і куди йде, і де зорювали, і де вода краща», «Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. у.», «Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345» і т. ін. [7] (виділення напівжирним шрифтом усюди – наше).

Багатий ілюстративний матеріал щодо вживання і слова кращий, і слова ліпший (і дієслів покращувати / покращити, поліпшувати / поліпшити та інших спільнокореневих слів) на позначення як фізичної краси, так і певних позитивних якостей тощо, знаходимо в усіх словниках: у згаданому «Словарі української мови» за ред. Б. Д. Грінченка [7], Російсько-українському академічному словнику за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова [6], Російсько-українському фразеологічному словнику В. П. Підмогильного та Є. П. Плужника [5], Словнику української мови в 11 томах (СУМ-11) [8] і. т. ін. Жодних зауваг щодо різниці, про яку стверджує Б. Д. Антоненко-Давидович, не містять і словники І. І. Огієнка [4; 3].

Так само в різних значеннях можемо побачити ці слова у творах української літератури: «Кращої від тебе нема на світі, а хоч би й була, то мені її не треба» (Леся Українка), «Нехай вже іншим разом, ліпшим часом скажу я Маринці те одне словечко, а тепер не можна» (Іван Нечуй-Левицький), «Грицько, Чупрунів син, хлопчик однакових з Чіпкою літ, та не кращих, видно, й достатків…», «Щоб отеє я, будучи паном на всю губу, не знайшов собі ліпшої компанії над запорозьку челядь!» (Пантелеймон Куліш), «Але Домініка не ліпша від них усіх. Я мав її день і ніч у душі, я любив її так, що лише бог знає, а вона мене не хоче» (Ольга Кобилянська), «Ви не дали мені сказати, що дорогу до кращих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван <…>» (Михайло Коцюбинський) тощо.

Насамкінець зазначимо, що навіть семантично розглядуваний поділ не має сенсу: наприклад, в українській мові є зсубстантивований прикметник кра́ще, який позначає зовсім не щось фізично красивіше (надія на краще), прикметник прекра́сний і прислівник кра́ще, уживані як щодо чогось фізично красивого, так і щодо позитивних рис, і т. ін.

Отже, семантичний критерій фізичної краси / позитивних якостей не відіграє жодної ролі: в обох контекстах слова ліпший і кращий (відповідно – і поліпшувати й покращувати тощо) рівновживані.

Додатково зазначимо, що СУМ-11 пропонує розмежовувати значення слів ліпший і кращий у деяких інших аспектах (ознайомитися з матеріалом можна за посиланням: [8]). На практиці такого розмежування не фіксують ні інші згадані словники, ні художні твори, ні жива мова.

Використані джерела

  1. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. Київ : Видавництво «Знання», 1997. 336 с.
  2. Блог проф. Пономарева: як українською "тушонка"? URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38895377 (дата звернення: 08.06.2020).
  3. Огієнко І. І. Словник слів, у літературній мові не вживаних. Нью-Йорк : Research Society for Ukrainian Terminology, 1973. 154с.
  4. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
  5. Підмогильний В. П., Плужник Є. П. Фразеологія ділової мови. Київ : Час, 1926. 293 с. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
  6. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
  7. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
  8. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 08.06.2020).