Imperfetto indicativo (незакінчений минулий час дійсного способу)
Утворення imperfetto indicativo

Imperfetto indicativo в італійській мові утворюється шляхом відкидання закінчення інфінітива відповідної групи (1-а група: -are, 2-а група: -ere, 3-я група: -ire) та додаванням відповідних закінчень для конкретних осіб:

parlare temere partire
io parlavo temevo partivo
tu parlavi temevi partivi
lui/lei parlava temeva partiva
noi parlavamo temevamo partivamo
voi parlavate temevate partivate
loro parlavano temevano partivano

Дієслова essere та avere, що не належать до жодної з трьох груп дієслів в італійській мові, відмінюються в imperfetto indicativo таким чином:

essere avere
io ero avevo
tu eri avevi
lui/lei era aveva
noi eravamo avevamo
voi eravate avevate
loro erano avevano

Дієслова, утворені через усічення інфінітивної форми дієслова латинської мови, від якого вони походять, відмінюються так, як відмінювалася б повна форма, набуваючи відповідних закінчень, наприклад:

fare (від лат. facere): io facevo, tu facevi, lui/lei faceva, noi facevamo, voi facevate, loro facevano
trarre (від лат. trahere): io traevo, tu traevi, lui/lei traeva, noi traevamo, voi traevate, loro traevano (коренева h випадає)
dire (від лат. dicere): io dicevo, tu dicevi, lui/lei diceva, noi dicevamo, voi dicevate, loro dicevano
porre (від лат. ponere): io ponevo, tu ponevi, lui/lei poneva, noi ponevamo, voi ponevate, loro ponevano
condurre (від лат. conducere): io conducevo, tu conducevi, lui/lei conduceva, noi conducevamo, voi conducevate, loro conducevano
Зворотні дієслова (verbi riflessivi) та займенникові (прономінальні) дієслова (verbi proniminali) в інфінітиві мають закінчення відповідної групи + займенникові закінчення -si (alzarsi, accorgersi), -sene (andarsene), -sela (prendersela) тощо. Такі дієслова в imperfetto indicativo відмінюються шляхом відділення відповідних займенникових закінчень та подальшого відмінювання базового дієслова відповідно до закінчення його групи:
alzarsi: io mi alzavo, tu ti alzavi, lui/lei si alzava, noi ci alzavamo, voi vi alzavate, loro si alzavano
andarsene: io me ne andavo, tu te ne andavi, lui/lei se ne andava, noi ce ne andavamo, voi ve ne andavate, loro se ne andavano
Вживання imperfetto indicativo в італійській мові
  1. Imperfetto indicativo вживається для опису дії, що відбувається в минулому часі (imperfetto descrittivo). Він позначає дію в минулому у процесі її розвитку. Тривалість такої дії – невизначена, а сама вона є необмеженою в часі. Українською imperfetto indicativo в цьому разі передається дієсловом недоконаного виду у минулому часі.

    Era una giornata bellissima: il sole brillava e gli uccelli cinguettavano. – Це був чудовий день: сонце сяяло, пташки щебетали.

    В описових конструкціях imperfetto indicativo використовується також для позначення одночасних дій у минулому. Якщо дві одночасні дії тривають протягом невизначеного часу, обидві передаються через imperfetto indicativo:

    Mentre il lettore parlava, gli studenti prendevano nota delle sue parole. – Поки лектор говорив, студенти конспектували його слова.

    Якщо з двох одночасних дій одна триває протягом невизначеного часу (є тривалою), а друга – є закінченою, то тривала дія передається через imperfetto indicativo, а закінчена дія – через інший минулий час, зокрема через passato prossimo або passato remoto (в українській мові тривала дія передається дієсловом недоконаного виду у минулому часі, а закінчена дія – дієсловом доконаного виду у минулому часі).

    Quando sono ritornato, mia sorella dormiva già. – Коли я повернувся, моя сестра вже спала.
    Якщо обидві одночасні дії є закінченими, визначеними у часі, imperfetto indicativo не вживається (в українській мові обидві дії передаються дієсловом доконаного виду у минулому або давноминулому часі):
    Quando sono ritornato, mia sorella era già partita. – Коли я повернувся, моя сестра вже була поїхала.
  2. Imperfetto indicativo вживається для опису дії, що регулярно повторюється або є звичною у минулому (imperfetto iterativo). Українською imperfetto indicativo в цьому разі передається дієсловом недоконаного виду у минулому часі.

    Ogni mattina mi svegliavo alle sette e prendevo il tram per andare al lavoro. – Щоранку я прокидався о сьомій годині ранку і трамваєм їхав на роботу.
  3. Imperfetto indicativo може вживатися для опису одноразових, закінчених дій в межах певної події у минулому, передаючи їхню динамічність або значущість (imperfetto narrativo (storico, cronistico)). У цьому значенні imperfetto indicativo виконує роль, тотожну ролі passato remoto. Українською imperfetto indicativo в цьому разі передається дієсловом доконаного виду у минулому часі.

    …ma il frate, facendogli di nuovo sentir fortemente la mano con cui lo teneva, lo tirò appiè del covile, e, stesavi sopra l’altra mano, accennava col dito l’uomo che vi giaceva. (Alessandro Manzoni, “I promessi sposi”) – Та чернець, знову стиснувши йому руку, притяг юнака до ніг убогого ложа, простягши другу руку, вказав на чоловіка, що лежав перед ним. (Пер. П. Соколовського)
  4. Imperfetto indicativo може позначати дію в минулому, яка є бажаною або небажаною, запланованою тощо, але яка не була втілена, не відбулася (imperfetto conativo).

    Per poco non smarrivamo il cammino. – Ми ледь не збилися зі шляху.
  5. Imperfetto indicativo може вживатися у протазисі та/або аподозисі гіпотетичного періоду третього типу (periodo ipotetico dell’irrealtà), позначаючи дію, що не відбулася (imperfetto irreale (ipotetico, controfattuale)). У такому значенні imperfetto indicativo вживається здебільшого у розмовній або у неформальній письмовій мові.

    Se me lo domandavi, te l’avrei spiegato. / Se me l’avessi domandato, te lo spiegavo. / Se me lo domandavi, te lo spiegavo. – Якби ти в мене про це запитав, я б тобі пояснив.
  6. Imperfetto indicativo може вживатися для поштивого звернення або побажання у теперішньому часі (imperfetto di modestia (attenuativo, desiderativo, di cortesia)). Українською, залежно від контексту, imperfetto indicativo в цьому разі може перекладатися дієсловом умовного способу.

    Mi scusi, signore, volevo prendere questo giornale. – Перепрошую, пане, я хотів би взяти цю газету.
  7. Imperfetto indicativo може позначати вигадану дію. У такому значенні цей час часто вживається для опису сновидінь (imperfetto onirico) або уявних світів (наприклад, у дитячих іграх) тощо (imperfetto ludico).

    Ho sognato una cosa meravigliosa. Camminavo per una strada e ci urtavamo con un alieno. – Мені наснилася дивовижна річ. Я йшов вулицею і зіштовхнувся з прибульцем.
  8. Imperfetto indicativo може вживатися для позначення майбутньої дії в контексті минулого (imperfetto prospettiсo), виконуючи роль condizionale passato.

    Mi dissero che arrivavi domani. – Вони сказали мені, що ти мала приїхати наступного дня.
Використані джерела
  1. Bocchiola M., Gerolin L. Grammatica pratica dell'italiano dalla A alla Z. Мілан: Hoepli Editore, 1995. 244 с.
  2. Dardano M., Trifone P. Grammatica italiana con nozioni di linguistica. Болонья: Zanichelli Editore, 1995. 789 с.
  3. Mauroni E. La difficile alternanza di imperfetto e passato prossimo in italiano: tempo, aspetto, azione. Annali della Facoltà di Studi Umanistici dell’Università degli Studi di Milano. 2013. № 1-2. С. 247–294.
  4. Migliorini B. Grammatica italiana per la scuola media inferiore. Флоренція: F. Le Monnier, 1961. 351 с.
  5. Roggia C. E. Imperfetto storico. Enciclopedia dell’italiano. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/imperfetto-storico_%28Enciclopedia-dell%27Italiano%29/ (дата звернення: 23.06.2018).
  6. Treccani. Imperfetto, indicativo. La grammatica italiana. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/indicativo-imperfetto_%28La-grammatica-italiana%29/ (дата звернення: 22.06.2018).
  7. Wiberg E. Imperfetto. Enciclopedia dell’italiano. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/imperfetto_(Enciclopedia-dell'Italiano)/ (дата звернення: 23.06.2018).