Знайти переклад

Слово/фраза

Мова оригіналу

Мова перекладу

s’enseigner
  1. v. pron.[ɑ̃seɲe]  (p.p. enseigné)
      1. виклада́тися
      2. вивча́тися
    2. самовдоскона́люватися
enseigner
  1. v.[ɑ̃seɲe]  (p.p. enseigné)
    1. tr.   ([заст.] або [регіон.]) 
      1.  (qqch) 
        перех. 
        вка́зувати
         
        (що)
        ;
        перех. 
        пока́зувати
         
        (що)
        enseigner le chemin à un étranger - вказувати шлях іноземцеві
        Син.: indiquer, montrer
      2.  (qqch) 
        перех. 
        опи́сувати
         
        (що)
        Син.: démontrer
    2. tr.   (qqch (à qqn)) 
      1. перех. 
        виклада́ти
         
        (що (кому))
        ;
        перех. 
        подава́ти
         
        (що (кому))
        ;
        перех. 
        чита́ти
         
        (що (кому))
        enseigner la langue étrangère au collège - викладати іноземну мову в коледжі
        Син.: professer, inculquer
      2. перех. 
        навча́ти
         
        (чому (кого))
        enseigner la parole de Dieu - навчати слову Божому
        certains animaux nous ont enseigné à bâtir des maisons - тварини навчили нас будувати собі домівку
        elle m’a enseigné comment éviter le conflit au bureau - вона навчила мене уникати конфлікту на роботі
    3. tr.   (qqch) 
      перех. 
      вчи́ти
       
      (що)
      ;
      перех. 
      вивча́ти
       
      (що)
      la peur nous enseigne le mensonge - страх вчить нас брехати
      Син.: apprendre, révéler
    4. tr.   ([заст.] або [рідк.])   (qqn) 
      перех. 
      вихо́вувати
       
      (кого)
      ;
      перех. 
      утаємни́чувати
       
      (кого)
      ;
      перех. 
      шко́лити
       
      (кого)
      enseigner la jeunesse - виховувати молодь
enseignant
  1. n. m.[ɑ̃sɛɲɑ̃]  (pl. enseignants)
      1. виклада́ч (ч.)
        ;
        педаго́г (ч.)
        ;
        вчи́тель (ч.)
        ;
        учи́тель (ч.)
      2. вихова́тель (ч.)
  2. adj.[ɑ̃sɛɲɑ̃, ɑ̃t]  (pl. m. enseignants; f. enseignante, pl. f. enseignantes)
      1. навча́льний
      2. академі́чний
    2. такий, що викладає
      ;
      такий, що навчає
enseigné
  1. n. m.[ɑ̃seɲe]  (pl. enseignés)
    1. у́чень (ч.)
      ;
      студе́нт (ч.)
      ;
      школя́р (ч.)
      Син.: apprenant
  2. adj.[ɑ̃seɲe]  (pl. m. enseignés; f. enseignée, pl. f. enseignées)
      1. такий, що вивчається
        ;
        такий, що викладається
        matière enseignée dans une école - дисципліна, котру вивчають у школі
      2. такий, що навчається
enseignante
  1. n. f.[ɑ̃sɛɲɑ̃t]  (pl. enseignantes)
      1. виклада́чка (ж.)
        ;
        учи́телька (ж.)
        ;
        вчи́телька (ж.)
      2. вихова́телька (ж.)
enseignée
  1. n. f.[ɑ̃seɲe]  (pl. enseignées)
    1. студе́нтка (ж.)
      ;
      учени́ця (ж.)