1. n. f.
   [plɛ]  (pl. plaies)
   1. 1. ра́на (ж.)

         ;
         пора́нення (с.)
         plaie douloureuse - болюча рана

         Sa plaie sanglante lui faisait souffrir. - Його кривава рана завдавала йому болю.

         lavage antiseptique des plaies - промивання ран (знезараження) (знезараження )

         plaie du cœur - сердечна рана

         plaie au genou - рана на коліні

         les cinq plaies du Christ - п’ять Христових ран

         Tout son corps n’était qu’une vaste plaie. - Усе тіло його ‒ суцільна рана.

         cicatriser les plaies dans la solitude - зализувати рани на самоті
         Син.: blessure
      2. ушко́дження (с.)

         ;
         пошко́дження (с.)
         Син.: lésion
   2. 1. біль (ч.)
         plaie morale - душевний біль

         Ces souvenirs me fait saigner la plaie. - Спогади ятрять мені стару рану.
         Син.: affliction, douleur
      2. му́ка (ж.)

         ;
         торту́ра (ж.)
         Син.: peine
   3.  ([фам.]) 
      гризо́та (ж.)
      Quelle plaie, sa nouvelle copine ! - Гризота, а не нова подруга у нього!
   4. ро́зріз (ч.)

      ;
      порі́з (ч.)
      plaie profonde - глибокий поріз

      plaie superficielle - неглибокий поріз
      Син.: coupure
   5.  ([заст.] або [літ.]) 
      шрам (ч.)

      ;
      рубе́ць (ч.)
      Син.: cicatrice, balafre
   6.  ([заст.]) 
      ка́ра (ж.)

**********