1. s. f.
    (pl. crune)
   1. ву́шко (с.)

       

      (голки)
      stretto come una cruna d’ago ([арх.], [тоск.]) ([[archaic]], [[tosc.]] ) - вузький, як вушко голки
   2.  ([літ.], [перен.]) 
      вузький прохід
      ([література])  Pria lo stremo della luna Rigiunse al letto suo per ricorcarsi, Che noi fussimo fuor di quella cruna. (Dante Alighieri, "Divina commedia") - ...на спочин зайшов Щербатий місяць шляхом одиноким, Аж поки ми із кам’яних заков Не вийшли... (Пер. Є. Дроб’язка)
   3.  ([арх.], [перен.]) 
      верх (ч.)

      ;
      верхі́вка (ж.)

      ;
      верши́на (ж.)

      ;
      верхі́в’я (с.)

      ;
      вершо́к (ч.)

      ;
      шпиль (ч.)
      Син.: cima, vetta, sommità

**********