1. n. f.
   [pɑ̃t]  (pl. pentes)
   1. схил (ч.)

      ;
      схи́лок (ч.)

      ;
      спад (ч.)

      ;
      у́хил (ч.)

      ;
      укі́с (ч.)

      ;
      вкіс (ч.)

      ;
      пока́т (ч.)

      ;
      покі́т (ч.)

      ;
      збіч (ч.)

      ;
      збі́ччя (с.)

      ;
      узбі́ччя (с.)

      ;
      обо́чина (ж.)

      ;
      розка́т (ч.)

      ;
      спо́хів (ч.)
      pente rapide (raide, abrupte) - крутий схил; круто́вина (ж.)
      Син.: talus, glacis, escarpement, côté, penchant, versant, déclinement, déclination
   2. узві́з (ч.)

      ;
      підйо́м (ч.)

      ;
      спуск (ч.)
      Син.: côte, descente, montée, rampe, grimpette, raidillon
   3. на́хил (ч.)

      ;
      по́хил (ч.)
      ([тех.])  pente d’eau - похилий шлюз
      Син.: déclivité, dévers, inclinaison, obliquité
   4.  ([перен.]) 
      схи́льність (ж.)

      ;
      на́хил (ч.)
      Син.: inclination, propension, tendance
   5. порива́ння (с.)

      ;
      підне́сення (с.)

      ;
      по́тяг (ч.)

      ;
      пори́в (ч.)

      ;
      устремлі́ння (с.)
      Син.: entraînement
   6.  ([заст.]) 
      обо́рка (ж.)

       

      (над шторами, балдахіном і т.д.)

      ;
      шля́рка (ж.)

       

      (над шторами, балдахіном і т.д.)

**********