Автор: Приймак Д. М. Редактори: Томіленко О. В., Ковальчук З. Ю. Дата опублікування: 23.11.2019, 22:01.

Книга чи книжка?

Правильне вживання

В українській мові слова книга та книжка – синоніми, однак вони не абсолютно тотожні, в їхнє вживання може різнитися залежно від контексту.

Вибір слова книга або книжка залежить від критеріїв обсягу та (або) значущості відповідного видання. Так, наприклад, якщо йдеться про великий за розміром фоліант або писання з релігійними догмами, уживають слово книга. Натомість на позначення друкованої збірки оповідок, шкільного підручника, літературного роману частіше вживають слово книжка.

Зазначимо, що такий поділ досить умовний, а суб’єктивне визначення параметра значущості дозволяє вживати обидві лексеми залежно від бачення мовця.

Також слід зазначити, що слова книга та книжка усталено вживають у низці сталих словосполучень, наприклад: бухгалтерська книга, книга скарг і пропозицій, книга відгуків, але трудова книжка, залікова книжка тощо.

Додаткова інформація

Наголос слова кни́жка в множині переходить з кореня на флексію: книжки́, книжо́к, книжка́м тощо. Але: дві, три, чотири кни́жки.

Використані джерела

  1. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. Київ: Радянський письменник, 1970. 182 с.
  2. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. Київ : Наукова думка, 2004. 448 с.
  3. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1982. Т. 2. 399 с.
  4. Рогоза Б. П., «Хрещатик». Коли книжка, а коли книга. URL: http://mova.kreschatic.kiev.ua/77.htm#1 (дата звернення: 23.11.2019).
  5. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 23.11.2019).
  6. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 23.11.2019).