До речі чи доречі?
Правильне вживання
Правильний варіант написання – окремо: до речі.
Пояснення
До речі – прислівникова сполука, складена з прийменника та іменника. Відповідно до чинної редакції Українського правопису 2019 р., «Окремо пишемо: прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і поєднаним із ним іменником можливе означення, виражене прикметником, займенником, числівником: без ві́дома, без жа́лю́ <…> до поба́чення, до пори́, до пуття́, до ре́чі [виділення – автора статті], до ре́шти, до смаку́, до сме́рті, на зло́ <…>» [4, с. 45].
Написання окремо фіксують і академічні словники української мови: Російсько-український академічний словник за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова, правописний словник Г. К. Голоскевича, Словник української мови в 11 томах тощо.
У «Словарі української мови» за ред. Б. Д. Грінченка (1901–1903) зафіксовано написання разом: доречі. Однак сьогодні такий варіант не відповідає граматичній нормі.
Додаткова інформація
Якщо в реченні словосполучення до речі виконує функцію вставної конструкції, його виділяють комами:
До речі, не підкажете, котра година?
Моя робота ще, до речі, не готова.
Якщо ж до речі – омонімічна обставина, її комами не виділяють:
Ви завжди говорите до речі.
Ці ваші слова не до речі.
Використані джерела