Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 20.06.2020, 11:07

Розділ «Мовна консультація»

Шрі-Ланка чи Шри-Ланка?

Запитання

Читачка Юлія Мороз запитує: «Як правильно писати: Шрі-Ланка чи Шри-Ланка?».

Відповідь

Сьогодні щодо написання назви острівної держави Шрі-Ланка / Шри-Ланка існують значні хитання. Так, графіку Шрі-Ланка фіксує одразу низка лінгвістичних словникових видань: авторства М. І. Погрібного [9], С. І. Головащука [2; 3], В. В. Жайворонка [6]. Водночас мовознавці К. Г. Городенська [4], О. Д. Пономарів [1], С. Я. Єрмоленко [5], а також Інститут української мови [7] уважають за правильне написання Шри-Ланка. У законодавстві та нормативних актах України фігурують обидва варіанти графіки.

Для розуміння проблематики пропонуємо розглянути правописну норму (текст наводимо за редакцією правопису 2019 р. [11, с. 128–129]; редакція 1990 р. [12, с. 122] відрізняється лише підходом до написання компонента -стріт (-стрит)):

И пишемо:

<…>

4. У географічних назвах після р перед приголосним (крім [j]): Брита́нія, Крит, Маврита́нія, Магри́б, Мадри́д, Рив’єра, Ри́га та ін. та в похідних від них: брита́нський, маврита́нський, ри́зький та ін.

Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бейкер-стрі́т, Волл-стрі́т, Риджент-стрі́т, Фліт-стрі́т.

Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних від них пишемо і, наприклад, Тріє́ст, Бріє́нн, Ер-Ріяд, трієстський, ер-ріядський.

Отже, відповідно до цієї норми, буквосполучення -ри- у відповідних власних назвах пишемо лише всередині слова – не наприкінці (за умови наступного приголосного, крім [j]). Тому, якщо орієнтуватися на положення правопису, постає питання: чи слід розглядати найменування Шрі-Ланка / Шри-Ланка як одне слово, чи як два слова.

К. Г. Городенська щодо цього зазначає таке: «На підставі правила, за яким и пишемо «у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед наступним приголосним (крім j) (див.: «Український правопис», § 90, 5 а), 4), потрібно писати Шри-Ланка. У цій географічній назві и вжите в середині слова (а не в кінці, як дехто вважає), що засвідчує дефіс між його двома частинами» [4, с. 85]. Абсолютно так само обґрунтовує написання Шри-Ланка у своїй офіційній відповіді від 24.05.2017 на запит громадянина Інститут української мови (копію листа розміщено на сторінці сайту «Вікіпедія»: [7]). С. Я. Єрмоленко зазначає, що «правопис кодифікував написання <…> Шри-Ланка» [5, с. 9]. Водночас О. Д. Пономарів правильність написання не аргументує правописною нормою: «Потрібно писати й вимовляти так, як подають академічні словники: Шри-Ланка. Написання через і – застаріле» [1].

При цьому К. Г. Городенська зазначає: «Спочатку писали Шрі-Ланка <…>. Так подавали цю назву й орфографічні словники української мови та довідники. І лише в дев’ятому виданні «Українського орфографічного словника» зафіксовано назву Шри-Ланка» [1, с. 85].

Отже, з доступних нам словникових видань написання Шри-Ланка фіксує лише згадане дев’яте видання Українського орфографічного словника (УОС-9) 2009 року випуску, автори якого називають цей словник «нормативним» (саме застосування поняття нормативності щодо словників, на нашу думку, нелогічне й безпідставне). Саме на це видання посилається у своїх витлумаченнях правопису Інститут української мови (наприклад, орієнтуючись на нього, ІУМ стверджує, що правильно писати рок-гурт, але попгурт, фолкгурт). Проте, якщо розглядати цей словник як «нормативний», можемо зазначити, що в ньому зафіксовано власні назви Антананаріву, Меріленд тощо, які суперечать нормі, що її фіксує правопис. Тому вважати наведену в цьому словнику орфографію за апріорі правильну, на нашу думку, не можна.

Якщо ж розглядати безпосередньо питання наявності в найменуванні Шрі-Ланка / Шри-Ланка одного чи двох слів, зазначаємо, що К. Г. Городенська та ІУМ аналізують власну назву як одне орфографічне слово. Проте тут може існувати ціла низка сумнівів: чи не слід брати до уваги етимологічне походження слів (і в англійській, і в сингальській мовах назву пишуть як два окремі слова [13]), чи не доцільно аналізувати цю географічну назву як два фонетичні слова і т. ін.? Наприклад, назву столиці держави Шрі-Джаяварденепура-Котте, за такою логікою, слід також писати з и, хоча тут фонетично маємо три розмежовані у вимові слова, а не одне. Крім того, словники [10; 8] (включно зі згаданим УОС-9) фіксують назву столиці Брунею Бандар-Сері-Бегаван, щодо якої можна поставити те саме питання, з графемою і (вочевидь, порушуючи правопис?).

Аргумент щодо застарілості графіки з і теж видається сумнівним: деякі з наведених нами словників, що фіксують написання з і, видано або водночас із УОС-9, або після нього.

Зважаючи на все це, ми цілком погоджуємося з думкою С. Я. Єрмоленко, яку підкреслюємо в цитаті: «Незважаючи на те, що правопис кодифікував написання власних іншомовних назв із графемою и (замість і) на зразок Скандинавія, Триполі, Шри-Ланка, Сингапур, вони часто трапляються в написанні з графемою і. Такі “різнописання” є свідченням слабкості правописної (відповідно і орфоепічної) норми. Очевидно, зміна орфотрадиції спричиняє небажану варіантність й сигналізує про слабку мовну норму» [5, с. 9].

Отже, можемо сказати, що сьогодні правописна норма вкрай слабко регулює розглядуване питання, а аргументація укладачів правопису та Інституту української мови доволі неоднозначна. Ми вважаємо, що написання Шрі-Ланка, з огляду і на мовну практику, і на матеріали словників, і на згадані недоліки правописного положення, не можна розглядати як помилкове. Водночас деякі з наведених аргументів можуть слугувати і для обґрунтування написання Шри-Ланка. Тому, на нашу думку, тут слід обирати ту графіку власної назви, аргументи щодо якої ви вважаєте за логічніші та більш переконливі.

Дивіться також

Використані джерела

  1. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-41225133 (дата звернення: 08.06.2020).
  2. Головащук С. І. Орфографічний словник складних слів української мови. Київ : Наукова думка, 2008. 287 с.
  3. Головащук С. І. Словник-довідник з правопису та слововживання. Київ : Наукова думка, 1989. 830 с.
  4. Городенська К. Г. Шрі-Ланка чи Шри-Ланка? Українська мова. 2017. № 3. С. 85
  5. Єрмоленко С. Я. Критерії літературної норми і практика її кодифікації. Наукові записки Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». С. 6–9.
  6. Жайворонок В. В. Велика чи мала літера? Словник-довідник. Київ : Наукова думка, 2004. 202 с.
  7. Лист № 307/249 Інституту української мови від 24.05.2017. URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/4/41/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83.jpg (дата звернення: 07.06.2020).
  8. Лозова Н. Є. Іменник. Граматичний довідник. Київ : Наукова думка, 2016. 285 с.
  9. Погрібний М. І. Орфоепічний словник. Київ : Радянська школа, 1983. 629 с.
  10. Український орфографічний словник / укл. В. В. Чумак та ін. ; за ред. В. Г. Скляренка. 9-те вид., перероб. і доп. Київ : Вдиавництво «Довіра», 2009. 1011 с.
  11. Український правопис (2019). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf (дата звернення: 07.06.2020).
  12. Український правопис / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови. Київ : Наукова думка, 2015. 286 с.
  13. Encyclopædia Britannica. Sri Lanka. URL: https://www.britannica.com/place/Sri-Lanka (дата звернення: 08.07.2020).