Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 20.06.2020, 11:07

Розділ «Мовна консультація»

Сиди тут, поки він прийде чи сиди тут, поки він не прийде?

Запитання

Читачка Марія Дяченко запитує: «Як краще сказати: сиди тут, поки він прийде чи сиди тут, поки він не прийде?».

Відповідь

Правильні обидва варіанти. Їх можна вживати без застережень.

Пояснення

Обидва наведені варіанти відповідають нормі української літературної мови. У другому реченні вживання частки не виходить за межі заперечення і має відтінок підсилення.

Для визначення можливості вживання частки не в подібних конструкціях слід розуміти семантику сполучника поки (або інших подібних: доки, допоки  і т. ін.), що приєднує підрядне речення до головного.

У реченні, що його навела читачка, слово поки позначає часову межу дії головного речення (дії головного та підрядного речення відбуваються не одночасно). У такій функції цей сполучник може мати значення до того часу як (тут він виражає межу дії головного речення, по настанні якої відбувається дія підрядного речення) або перш ніж (у цьому разі він виражає межу дії головного речення, яка закінчується раніше від моменту, коли починається дія підрядного речення) [5].

У фразі сиди тут, поки він (не) прийде сполучник поки має значення до того часу як. У таких випадках частка не може вживатися факультативно. Пересвідчитися в цьому ми можемо з літературних творів, де бачимо відповідні складнопідрядні речення як з часткою не, так і без неї: «Чеши, чеши, я тута підожду, поки скінчиш роботу» (Леся Українка), «Мокрина <…> почала ждать, поки зійде місяць» (Іван Нечуй-Левицький), «Сидів , поки хліба всього не з’їв, поки не потепліло троха» (Іван Франко), «Він затулив вуха і так лежав, аж поки не заснув» (Михайло Коцюбинський), «Іван Микитович стояв і дивився, аж поки Наталя з матір’ю не сховалися» (Панас Мирний), «Еней від неї одступався, Поки зайшов через поріг, А далі аж не оглядався, З двора в собачу ристь побіг» (Іван Котляревський).

Отже, правильно буде сказати і сиди тут, поки він прийде, і сиди тут, поки він не прийде.

Але тоді, коли сполучник поки передає значення перш ніж, частки не факультативно не вживаємо. Тут її наявність або відсутність визначає логіка речення. Наприклад, у цих фрагментах випустити або додати не відповідно не можна: «Лукашу, йдім, поки не звечоріло, а то й удвох боятимемось!» (Леся Українка), «Поки сонце зійде, роса очі виїсть! Навколо скрізь народ катують безоружний, а ми тут будемо мовчать і ждать?» (Іван Карпенко-Карий), «І язика зламаєш, поки вимовиш» (Панас Мирний).

Дивіться також

Використані джерела

  1. Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. 380 с.
  2. Плющ М. Я. Граматика української мови : у 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : підручник. Київ : Вища школа, 2005. 286 с.
  3. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 07.06.2020).
  4. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 07.06.2020).
  5. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 07.06.2020).
  6. Сучасна українська літературна мова / за заг. ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1969. 583 с.