Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 07.04.2020, 09:21

Розділ «Мовна консультація»

Звичайно(,) що ні: чи потрібно ставити кому перед що?

Запитання

Наша віддана читачка Зоряна запитує: «Чи потрібно ставити кому в реченні «Ми їдемо до Відню? – Звичайно(,) що ні»? Якщо звичайно тут – вставне слово, – випустити його не можна, бо речення на матиме сенсу».

Відповідь

Уживання коми потрібне: Ми їдемо до Відню? – Звичайно, що ні.

Пояснення

Розгляньмо речення без сполучника щоМи їдемо до Відню? – Звичайно, ні (Звичайно, не їдемо). У цьому разі маємо просте речення, у якому звичайно – вставне слово, яке відокремлюємо комами. Подібні приклади: звісно, ми прийдемо; здається, ми помилилися; мабуть, вам краще піти; певна річ, вони винні.

Хоча словники можуть не фіксувати такого вживання, у розмовній мові часто трапляється поєднання звичайно + що, звісно + що, мабуть + що, імовірно + що і т. ін. У таких конструкціях на зразок «звичайно, що ми їдемо до Відню», «звичайно, що ні» маємо вже складнопідрядне речення зі з’ясувальним підрядним, приєднаним за допомогою сполучника що. Отже, звичайно у наведеному прикладі – однослівне головне речення, яке можна замінити на конструкцію це певна річ.

Відповідно до чинної правописної норми, підрядну частину складнопідрядного речення відокремлюємо комою [5, с. 180]. Тому в усіх таких випадках правильно ставити кому:

Ми їдемо до Відню? – Звичайно, що ні.

Звісно, що ми прийдемо.

Мабуть, що вам краще піти.

Імовірно, що він повернеться.

Авжеж, що я знаю.

Певна річ, що вони винні.

Використані джерела

  1. Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. 380 с.
  2. Пономарів О. Д. та ін. Сучасна українська мова / за ред. О. Д. Пономарева. 3-є вид., перероб. Київ : Либідь, 2005. 488 с.
  3. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html/ (дата звернення: 22.03.2020).
  4. Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. 3-є вид., доп. Київ : Вища школа, 2002. 439 с.
  5. Український правопис (2019). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf (дата звернення: 22.03.2020).
  6. Український правопис / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови. Київ : Наукова думка, 2015. 286 с.