Читач Віктор запитує: «Як перекласти на українську мову російське слово пасхалка в значенні прихований сюрприз у комп’ютерній грі тощо? Часто можна почути переклад великодка: чи можна його вважати за правильний?».

Російське сленгове слово пасхалка походить від словосполучення пасхальное яйцо, прямого перекладу англійського Easter egg (буквальний переклад українською мовою – великоднє яйце).

Відповідно до «Collins Dictionary», Easter egg – це «бонус або додаткова можливість, заховані у веб-сайті, комп’ютерній грі або на DVD-диску, що їх можна побачити лише після багаторазового або тривалого перегляду чи проходження гри» [9] (переклад – наш). Цим словом можуть позначати, потаємну кімнату в комп’ютерній грі, появу режисера у ролі пересічного перехожого у стрічці тощо. Уживають термін і в інших галузях мистецтва та в повсякденному житті: наприклад, Easter egg – це автограф Яна ван Айка на картині «Портрет подружжя Арнольфіні», розташований у центральній частині композиції; з-поміж українських реалій цим словом можна позначити, наприклад, годинники в місті Прип’яті, переведені на 01:23, час аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Очевидно, таке значення англійського словосполучення Easter egg походить від назви традиційної великодньої забави Easter egg hunt (буквально – пошуки великодніх яєць), у якій діти мають знайти навмисне заховані від них шоколадні яйця, крашанки або цукерки [8].

Щодо перекладу російського пасхалка як великодка: він неприпустимий з погляду українського словотвору. Слово великодка походить від прикметника великодній ← Великдень ← велик(ий) + день. Отже, це складне слово, у якому друга твірна основа день представлена лише літерою д та приєднаними до неї суфіксом -к- й закінченням -а. Таке усічення твірної основи день є неможливе, адже в українському словотворенні воно відбувається лише в обмеженій кількості випадків, зокрема при скороченні суфікса у віддієслівних іменниках, у складних словах, значення яких моделює словосполучення, і в абревіатурах [3, с. 23; 6, с. 25; 7, с. 240]: до жодного з цих випадків слово великодка не належить. За обраної моделі сподівана лексема мала б утворитися за схемою -дній → -денка: великоденка. Морфологічно таке слово не суперечить українському словотворові, однак ми не вважаємо за слушне калькувати російську лексему.

Відтворити назву явища Easter egg в українській мові можна кількома варіантами. Перший – великоднє яйце – прямий переклад з англійської мови. У цьому разі ми зберігаємо зв’язок з оригінальним терміном та його історією.

З іншого боку, зважаючи на те, що традиція пошуку великодніх яєць далека від українських реалій та належить до чужоземної культури, нам не обов’язково прямо перекладати англійське словосполучення. Тому як потенційний відповідник ми можемо запропонувати український іменник за́кладка. Ідея такого перекладу полягає в тому, що, з одного боку, слово позначає щось (певний предмет тощо), закладене або поміщене кудись, а з іншого, – за́кладка – предмет (смужка паперу тощо), яким позначають потрібне місце в тексті: таким чином, автор залишає певне помічене місце в своєму творі. Повертаючись до прикладів, запропонованих на початку статті, можемо сказати, що автограф на картині «Портрет подружжя Арнольфіні» – закладка, що її залишив для людей художник Ян ван Айк, а годинники в Прип’яті, переведені на один час, – закладки для туристів.

Для деяких стилістичних контекстів можемо також запропонувати цікавий варіант перекладу яйце́-райце́. В українській народній казці яйце-райце – це яйце, що містить у собі худобу, яка дає його власникові багатство. Згідно з Етимологічним словником української мови в 7 томах, слово райце тут, імовірно, є видозміна слова рале́ць «подарунок, приношення» під впливом слова рай [2, с. 18, 21]. Отже, в цьому разі англійський термін ми адаптуємо до наших реалій через український фольклор, зберігаючи семантичне значення подарунка в яйці.

1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1. 631 с.
2. Плющ М. Я. Граматика української мови : у 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : підручник. Київ : Вища школа, 2005. 286 с.
3. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 22.03.2020).
4. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 22.03.2020).
5. Словотвір сучасної української літературної мови / відп. ред. М. А. Жовтобрюх. Київ : Наукова думка, 1979. 406 с.
6. Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. 3-є вид., доп. Київ : Вища школа, 2002. 439 с.
7. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (дата звернення: 16.03.2020).
8. Collins Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/ (дата звернення: 16.03.2020).