Згідно із загальним правилом futur simple у французькій мові утворюється шляхом додавання відповідних закінчень простого майбутнього часу для конкретних осіб до кореня дієслова. Історично таке утворення часто відбувається через додавання відповідних закінчень до інфінітива дієслова (infinitif):

Це загальне правило чинне для всіх груп дієслів:

Однак існує низка винятків в утворенні futur simple, які наведено нижче:

1. Група І (дієслова, що закінчуються на -er, крім aller)

   1. Якщо інфінітив дієслова в передостанньому складі має літеру e (звук [ə]), в усіх особах futur simple через наявність німого e (e muet; у різних класифікаціях також e caduc, e instable) у третьому з кінця складі звук [ə] змінюється на відкритий звук [ɛ] одним із двох способів:

      1. шляхом додавання діакритичного знака accent grave до літери e у передостанньому складі (mener, acheter, promener, lever, geler тощо):

         mener: je mènerai, tu mèneras, il mènera, nous mènerons, vous mènerez, ils mèneront

      2. шляхом подвоєння приголосної, що передує закінченню в інфінітиві (appeler, jeter, projeter, feuilleter тощо):

         appeler: j’appellerai, tu appelleras, il appellera, nous appellerons, vous appellerez, ils appelleront
         jeter: je jetterai, tu jetteras, il jettera, nous jetterons, vous jetterez, ils jetteront

   2. Якщо інфінітив дієслова у передостанньому складі має літеру é (закритий звук [e]), в усіх особах futur simple через наявність німого e в передостанньому складі літера é замінюється на літеру è (відкритий звук [ɛ]) згідно зі скоригованим правописом від 1990 року (orthographe rectifiée) або не змінюється згідно з традиційним правописом (orthographe traditionnelle). Правильні обидва варіанти, але в системі освіти рекомендовано вживати перший:

      répéter: je répèterai / répéterai, tu répèteras / répéteras, il répètera / répétera, nous répèterons / répéterons, vous répèterez / répéterez, ils répèteront / répéteront

   3. Якщо інфінітив дієслова закінчується на -yer, futur simple утворюється таким чином:

      1. Якщо інфінітив дієслова закінчується на -ayer (essayer, balayer, effrayer тощо), в усіх особах futur simple може відбуватися або не відбуватися зміна літери y на i.

         essayer: j’essaierai / essayerai, tu essaieras / essayeras, il essaiera / essayera, nous essaierons / essayerons, vous essaierez / essayerez, ils essaieront / essayeront

      2. Якщо інфінітив дієслова закінчується на -oyer, -uyer (essuyer, employer, noyer тощо), в усіх особах futur simple відбувається зміна літери y на i:

         employer: j’emploierai, tu emploieras, il emploiera, nous emploierons, vous emploierez, ils emploieront
         essuyer: j’essuierai, tu essuieras, il essuiera, nous essuierons, vous essuierez, ils essuieront
         Винятки становлять дієслова envoyer та renvoyer.
      3. Дієслова envoyer та renvoyer у futur simple відмінюються зі зміною кореня аналогічно до дієслова voir:
         envoyer: j’enverrai, tu enverras, il enverra, nous enverrons, vous enverrez, ils enverront

      4. Якщо інфінітив дієслова закінчується на -eyer (grasseyer, volleyer тощо), утворення futur simple відбувається згідно із загальним правилом:

         grasseyer: je grasseyerai, tu grasseyeras, il grasseyera, nous grasseyerons, vous grasseyerez, ils grasseyeront

2. Група ІІI (дієслова, що закінчуються на -ir (без суфікса -iss у множині теперішнього часу), -oir, -re, а також дієслово aller)

   1. У дієслові cueillir та похідних літера i в інфінітивному закінченні переходить у літеру e в усіх особах futur simple:

      cueillir: je cueillerai, tu cueilleras, il cueillera, nous cueillerons, vous cueillerez, ils cueilleront

   2. Дієслова courir, mourir, acquérir, conquérir тощо та похідні у futur simple відмінюються з двома літерами r (у дієсловах типу acquérir, conquérir також зникає accent aigu внаслідок зміни закритого звука на відкритий):

      courir: je courrai, tu courras, il courra, nous courrons, vous courrez, ils courront
      acquérir: j’acquerrai, tu acquerras, il acquerra, nous acquerrons, vous acquerrez, ils acquerront

   3. Дієслово asseoir та похідні відмінюються за таким зразком:

      asseoir: j’assiérai / assoirai, tu assiéras / assoiras, il assiéra / assoira, nous assiérons / assoirons, vous assiérez / assoirez, ils assiéront / assoiront

   4. Також варто запам’ятати неправильне утворення futur simple зі зміною кореня в низці дієслів, а також похідних від них (наведений перелік не вичерпний):

      aller	j’irai
      avoir	j’aurai
      devoir	je devrai
      être	je serai
      faire	je ferai
      falloir	il faudra
      pleuvoir	il pleuvra
      pouvoir	je pourrai
      recevoir	je recevrai
      savoir	je saurai
      tenir	je tiendrai
      valoir	je vaudrai
      venir	je viendrai
      voir	je verrai
      vouloir	je voudrai

1. Futur simple уживається для позначення дії, яка відбудеться в майбутньому часі стосовно до моменту мовлення:

   Je lirai ton message demain. – Я прочитаю твоє повідомлення завтра.
   Les prochains Jeux olympiques auront lieu à Tokyo en 2020. – Наступні Олімпійські ігри відбудуться в Токіо 2020 року.
   J’espère que l’hiver sera tiède. – Сподіваюся, зима буде тепла.

   1. Futur simple може вживатися для позначення низки майбутніх подій, що відбуваються послідовно одна після одної:

      Tu saisiras ton mot de passe, et l’ordinateur démarrera. – Ти введеш пароль – і комп’ютер запуститься.

      Однак за деяких умов повторне вживання futur simple у реченні може позначати дії, що відбуваються водночас. Зокрема це відбувається у таких випадках:

      • У складнопідрядному реченні зі сполучниковим зворотом, що позначає одночасність дії (tant que, tandis que тощо), або коли підрядне речення вводиться відносним займенником:

        Tant que je serai en bonne santé, je travaillerai sans cesse. – Поки я добре почуватимуся, працюватиму без перепочинку.
        Qui vivra verra. – Що було – бачили, а що буде – побачимо.

      • Коли обидві події пов’язані зв’язком одночасності (rapport de simultanéité):

        Nous regarderons le coucher du soleil et nous boirons du thé. – Ми дивитимемося захід сонця та питимемо чай.
   У гіпотетичних конструкціях із si, коли в головному реченні вжито futur simple, у підрядному реченні вживається indicatif présent. Порівняйте з українському мовою, де і в головному, і в підрядному реченні вживається майбутній час:

   Si je me lève tôt, j’arriverai à l’université avant midi. – Якщо я рано прокинуся, я приїду до університету ще до обіду.

   Si je me lèverai tôt, j’arriverai à l’université avant midi.

   Уживання futur simple після si можливе лише у двох випадках:

   1. Якщо si вживається у значенні s’il est vrai que (якщо дійсно…):
      Si le gouvernement haussera les impôts, plusieurs entreprises mettront la clé sous la porte. – Якщо уряд дійсно підвищить податки, багато підприємств будуть змушені припинити свою діяльність.
   2. Якщо si вживається як прислівник, що вводить непряме запитання (adverbe d’interrogation indirecte):
      Je me demande si nous y réussirons. – Я запитую себе, чи нам це вдасться.

   У плані минулого часу (plan du passé) indicatif présent і futur simple замінюються на один із минулих часів і conditionnel présent відповідно:

   Je suis sûr que vous passerez votre examen. – J’étais sûr que vous passeriez votre examen.
   Я впевнений, що ви складете іспит. – Я був упевнений, що ви складете іспит.

   Аналогічна заміна відбувається за перетворення прямої мови (discours direct) на непряму (discours indirect), коли дія стосується до минулого часу:

   Elle m’a dit: «Je ne reviendrai jamais». – Elle m’a dit qu’elle ne reviendrait jamais.
   Вона мені сказала: «Я ніколи не повернуся». – Вона мені сказала, що ніколи не повернеться.
   Однак якщо майбутня дія, на яку посилалися в минулому часі, досі не відбулася, вживається futur simple:
   Elle m’a dit qu’elle reviendra vendredi, donc demain. – Вона мені сказала, що повернеться цієї п’ятниці, тобто завтра.
   Замість futur simple для позначення майбутнього часу також можуть використовуватись інші часи та конструкції.

   1. Замість futur simple для позначення майбутньої події часто вживається indicatif présent. Однак між уживанням цих двох часів існує різниця: indicatif présent позначає відсутність сумнівів щодо майбутньої події (тобто мовець впевнений, що така дія відбудеться), тимчасом як futur simple передає елемент невпевненості або ймовірності настання майбутньої події. Порівняйте:
      (présent) J’arrive dans une heure. – Я приїду за годину. (Мовець точно знає та стверджує, що він приїде за годину.)
      (futur simple) J’arriverai dans une heure. – Я приїду за годину. (Мовець сподівається приїхати за годину, однак не має остаточної впевненості.)
   2. Замість futur simple для позначення майбутньої події, що має відбутися у близькому майбутньому, часто може вживатися низка дієслівних перифрастичних конструкцій (périphrases verbales):
      1. aller + infinitif: позначає дію, що має відбутися у близькому майбутньому (futur proche). На відміну від futur simple, що передає нюанс сумніву, конструкція aller + infinitif позначає більшу впевненість мовця щодо настання майбутньої події. Така конструкція дуже розповсюджена в усному мовленні. Порівняйте:
         (aller + infinitif) Je vais travailler ce soir. – Сьогодні ввечері я працюватиму. (Мовець не бере під сумнів те, що він працюватиме ввечері.)
         (futur simple) Je travaillerai ce soir. – Сьогодні ввечері я працюватиму. (Мовець планує працювати ввечері, однак остаточної впевненості не має.)
         У деяких випадках futur simple уживатися не може саме через нюанс невідворотності події:
         Attention ! Tu vas tomber ! – Обережно! Ти зараз упадеш!
         Attention ! Tu tomberas !
         Часто конструкція aller + infinitif може замінювати futur simple навіть тоді, коли йдеться про віддалене майбутнє, таким чином «наближаючи» цю подію в розмові:
         Ils vont se marier dans deux ans. – Вони одружаться за два роки.
         Конструкція aller + infinitif може вживатися в imparfait для позначення майбутньої дії у плані минулого часу (plan du passé). Однак в інших часах, крім indicatif présent та imparfait, дієслово aller у цій конструкції втрачатиме значення допоміжного дієслова (verbe auxiliaire), а тому змінюватиметься й значення фрази: ils sont allés (ils iront) déjeuner – вони пішли (підуть) обідати.
      2. être sur le point de, être en passe de + infinitif: вживаються рідше та позначають дію, яка має неминуче відбутися невдовзі.
         Je suis sur le point de terminer. – Я вже закінчую (от-от закінчу).
         Ці конструкції можуть уживатися в усіх часах.
      3. devoir + infinitif: позначає дію, що може відбутися з високою ймовірністю.
         Il doit venir bientôt. – Він має невдовзі прийти.

1. Висловлення наказів (futur injonctif)

   Виконуючи функцію impératif (наказового способу), futur simple може позначати наказ, розпорядження, вказівку тощо (futur injonctif):

   Tu lui téléphoneras demain. – Завтра ти йому зателефонуєш.
   Vous me direz toute la vérité. – Ви мені скажете всю правду.
   Tu ne tueras point. Tu ne commettras point d’adultère. Tu ne déroberas point (Exode 20, tr. par Louis Segond). – Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! (Вихід 20, пер. Івана Огієнка).
   У цьому значенні також може вживатися дієслівна перифрастична конструкція aller + infinitif. Вона позначає більш категоричний наказ, який підлягає негайному виконанню:
   Tu vas nettoyer ta chambre [tout de suite]. – Ти зараз же прибереш у кімнаті.
2. Пом’якшення прохань, вимог тощо (futur d’atténuation, de politesse)

   Futur simple може вживатися замість indicatif présent для пом’якшення прохання, наказу, зауваження, їх увічливого висловлення (futur d’atténuation, futur de politesse):

   Je vous demanderai de me laisser seul. – Будь ласка, залиште мене на самоті. (Порівняйте: Je vous demande de me laisser seul. – більш прямолінійний наказ.)
   Je vous ferai remarquer que c’est une faute assez grave. – На жаль, мушу зауважити, що це досить вагома помилка. (Порівняйте: Je vous fais remarquer que c’est une faute assez grave. – більш прямолінійне повідомлення про помилку.)
3. Прогнози та передбачення (futur prédictif)

   Futur simple може вживатися у прогнозах та передбаченнях (futur prédictif). На відміну від уживання безпосередньо для опису майбутніх подій, у цьому значенні futur simple утрачає аспект невизначеності та передає впевненість мовця щодо майбутньої події, зокрема виходячи з певного аналізу фактів тощо:

   Le PIB de l’Ukraine augmentera l’année prochaine. – Наступного року ВВП України збільшиться.
4. Позначення фактів, що існують поза часовими межами

   Futur simple може вживатися для позначення загальних фактів, які існують поза певними часовими межами:

   On ne sera jamais assez prudent. – Береженого і Бог береже.
5. Позначення пізніших подій, що відбуваються в минулому (futur d’anticipation, de perspective)

   Futur simple може вживатися для позначення минулої дії, що відбувається після іншої, давнішої, минулої дії. Зокрема в такому значенні futur simple уживається в історичних текстах (futur d’anticipation, futur de perspective):

   Napoléon Bonaparte naquit à Ajaccio en 1769. Il deviendra empereur de France 35 ans après. – Наполеон Бонапарт народився в Аяччо 1769 року. 35 років по тому він стане імператором Франції.
6. Висловлення припущень, здогадів (futur de conjecture, de supposition)

   Futur simple може позначати припущення або здогад щодо певного факту в теперішньому часі (futur de conjecture, futur de supposition). У такому значенні futur simple часто вживається з дієсловом être:

   On sonne à la porte. Ce sera André. – Хтось дзвонить у двері. Мабуть, це Андре.
   Clémence n’est pas venue. Elle sera malade. – Клеманс не прийшла. Мабуть, вона хвора.
   Див. також, як у цій функції вживається futur antérieur.
7. Висловлення обурення (futur d’indignation)

   Futur simple також може вживатися для висловлення обурення щодо певної події, яка може відбутися в майбутньому (futur d’indignation). У такому значенні futur simple передає окличну або питальну інтонацію.

   Quoi ! Ils abattront ce bois ! – Отакої! То вони хочуть вирубати цей ліс?!

1. Arrivé M., Gadet F., Galmiche M. La grammaire d’aujourd’hui : guide alphabétique de linguistique française. 5-е вид. Париж: Flammarion, 2010. 710 с.
2. Bescherelle. Conjugeur. Bescherelle. URL: https://bescherelle.com/conjugueur.php (дата звернення: 05.09.2018).
3. Bescherelle. Toutes les règles – Comment conjuguer un verbe ? Bescherelle. URL: https://bescherelle.com/toutes-les-regles (дата звернення: 05.09.2018).
4. Delatour Y., Jennepin D., Léon-Dufour M., Teyssier B. Nouvelle grammaire du français. Париж: Hachette Livre, 2004. 368 с.
5. Dubois J., Lagane, R. Grammaire. Париж: Larousse, 2009. 154 с.
6. Grevisse M., Goosse A. Le Bon usage. 14-е вид. Брюссель: De Boeck-Duculot, 2007. 1600 с.
7. Mauger G. Grammaire pratique du français d’aujourd’hui. 7-е вид. Париж: Librairie Hachette, 1968. 420 с.
8. Riegel M., Pellat J.-C., Rioul R. Grammaire méthodique du français. 4-е вид. Париж: Presses Universitaires de France, 2009. 1152 с.
9. Silletti A. M. Situations d’occurrence des emplois du futur simple français sur la base d’un corpus économique de presse. Université de Poitiers. URL: http://09.edel.univ-poitiers.fr/corela/index.php?id=2597 (дата звернення: 04.09.2018).