В англійській мові назва future in the past об’єднує низку конструкцій, уживаних на позначення майбутніх подій у минулому часі. У цьому разі точка відліку – момент мовлення – перебуває в минулому, а подія, про яку каже мовець, повинна була відбутися теж у минулому, але після цієї точки:

Проілюструвати наочно це можна на прикладі речень:

У першому випадку момент мовлення – у теперішньому часі: особа зараз каже (present simple), що завтра прийде (future simple).

У другому випадку момент мовлення – у минулому часі: особа тиждень тому сказала (past simple), що прийде наступного дня (форма future in the past: would + infinitive). Тут у підрядному реченні не можна вживати future simple, оскільки час у підрядному реченні повинен бути узгоджений із часом у головному реченні:

Якщо ж момент мовлення перебуває в минулому часі, а відповідна подія має відбутися після нього вже в теперішньому або в майбутньому часі, форми future in the past не вживаються:

Наприклад, ситуація, коли мовець каже фразу у вівторок:

Але якщо мовець каже фразу у четвер:

Future in the past в англійській мові має низку форм:

1. Would/should як форми минулого часу дієслів will/shall + інфінітив дієслова.

   She rang me to say she would come at ten o’clock. – Вона зателефонувала мені й сказала, що прийде о десятій.

   I knew that I should never see her again. – Я знав, що більше ніколи її не побачу.

   Як видно з прикладів, часовий орієнтир у минулому тут позначає час дієслова в головному реченні. Проте відповідні форми future in the past можуть уживатися і в простих реченнях: коли про те, що йдеться про площину минулого часу, відомо з контексту:

   He would leave the next day. – Він мав поїхати наступного дня.

   У заперечній формі такі конструкції можуть позначати відмову або небажання щось робити в минулому:

   The man would not answer any of our questions. – Чоловік відмовився відповідати на будь-які наші запитання.

   Інфінітив у таких конструкціях може бути уживаний в усіх формах: present simple, present continuous, present perfect, present perfect continuous: would leave, would be leaving, would have left, would have been leaving тощо. Див. більше в цій статті у частині «Узгодження часів із future in the past».

2. Was/were going to + інфінітив дієслова. Здебільшого така конструкція позначає намір або заплановану дію, яка з певних причин не відбулася:

   Arnold said he was going to watch the movie with us, but then he had to leave. – Арнольд сказав, що перегляне фільм з нами, та потім йому довелося піти.

   У такій самій функції може вживатися past continuous:

   I had to leave because I was getting up early next morning. – Я пішов, тому що наступного дня мав рано встати.

3. Конструкції be to, be about to, be on the point of, be due to тощо + past participle:

   Then I saw the university I was to study at for the next six years. – Тоді я побачив університет, у якому мав навчатися протягом найближчих шістьох років.

   The detective had to keep an eye on the house as the suspect was about to exit. – Детектив мусив стежити за будинком, адже підозрюваний саме мав вийти.

   У разі вживання конструкції was/were to + infinitive ідеться про заплановану дію в минулому. Якщо ж ужито конструкцію was/were to + present perfect infinitive, відповідна дія була запланована, але зрештою не відбулася. Порівняйте:

   Our shop was to open the next day. – Наша крамниця мала відчинитися наступного дня. (Невідомо, чи крамниця зрештою відчинилася.)

   Our shop was to have opened the next day, but then the quarantine started. – Наша крамниця мала відчинитися наступного дня, але тоді почався карантин. (Крамниця так і не відчинилася в запланований час через карантин.)

1. У разі перетворення прямої мови (direct speech) на непряму (indirect speech) слід пам’ятати про узгодження часів:

   (пряма мова:) ‘We will meet tomorrow,’ said Jack. – «Ми зустрінемося завтра», – сказав Джек.

   (непряма мова:) Jack said that they would meet the next day. – Джек сказав, що вони зустрінуться наступного дня.

2. У разі перенесення ситуації з площини теперішнього в площину минулого часу слід удаватися до таких перетворень:

   Момент мовлення в теперішньому	Момент мовлення в минулому: future in the past у підрядному реченні
   Jack says that he will come (future simple).	Jack said that he would come.
   Jack says that he will be coming (future continuous).	Jack said that he would be coming.
   Jack says that he will have come (future perfect).	Jack said that he would have come.
   Jack says that he will have been coming (future perfect continuous).	Jack said that he would have been coming.

1. Alexander L. G. Longman English Grammar. 12th ed. Harlow : Pearson Education Limited, 2003. 362 p.
2. Cambridge Grammar. Future in the past. URL: https://dictionary.cambridge.org/grammar/british-grammar/future-in-the-past (дата звернення: 03.06.2020).
3. Carter R., McCarthy M. Cambridge Grammar of English : A Comprehensive Guide. Spoken and Written English Grammar and Usage. Cambridge : Cambridge University Press, 2006. 973 p.
4. Collins COBUILD English Grammar / ed. P. Hands. Glasgow : Collins, 2017. 1288 p.
5. Eastwood J. Oxford Guide to English Grammar. 7th ed. Oxford : Oxford University Press, 2002. 453 p.
6. Greenbaum S. English Grammar. Oxford : Oxford University Press, 1996. 652 p.