1. v.
   [s(ə)me]  (p.p. semé)
   1.  (qqch) 
      1. сі́яти

          

         (що)

         ;
         засіва́ти

          

         (чим)
         semer des concombres - сіяти огірки

         semer en terre ingrate - засівати неродючу землю (в прямому та переносному значенні) (в прямому та переносному значенні )

         ne les laissons pas semer le doute entre nous - не дамо їм посіяти розбрат між нами

         ils sont venus ici semer le terreur - вони тут щоб сіяти терор
         Syn.: planter, cultiver
      2. посі́яти

          

         (загубити)
         j’aurais dû semer mes gants chez lui - я, певне, посіяла рукавиці в нього вдома
         Syn.: jeter, perdre
      3. посипа́ти

          

         (чим)
         Syn.: mettre, remplir
   2.  (qqch) 
      1. поши́рювати

          

         (що)
         Syn.: propager
      2. розставля́ти

          

         (що)
   3.  ([арх.]; qqn) 
      1. залиша́ти

          

         (кого)
         Syn.: quitter
      2. відрива́тися

          

         (від кого)
         il fallait qu’il change trois fois de nom avant de les semer tous - він був змушений тричі змінити прізвище аби остаточно від них усіх відірватися
         Syn.: distancer

**********