1. agg.
    (pl. m. puliti; f. pulita, pl. f. pulite)
   1. 1. чи́стий

         ;
         оха́йний

         ;
         поми́тий

         ;
         ви́митий

         ;
         відми́тий

         ;
         вми́тий

         ;
         уми́тий

         ;
         почи́щений

         ;
         ви́чищений
         le mani pulite - чисті (вимиті) руки

         osso pulito - кістка, повністю очищена від м’яса

         viso pulito - обличчя без макіяжу (ненафарбоване)
         Syn.: netto, lindo, forbito
      2. чистови́й
         variante pulita della composizione - чистовий варіант твору
   2. такий, що любить чистоту

      ;
      оха́йний

      ;
      чепурни́й

      ;
      чепури́стий

      ;
      чепуркува́тий

      ;
      ха́рний

       

      ([діал.])
   3. такий, що не забруднює довкілля
      ([екол.])  energia pulita - чиста енергія

      bomba atomica pulita - ядерна бомба, яка спричиняє мінімальне радіоактивне зараження
   4. начи́щений

      ;
      відполіро́ваний

      ;
      лиску́чий

      ;
      блиску́чий
      un orologio ben pulito - добре начищений годинник
      Syn.: levigato, lucido, polito
   5. я́сни́й

       (forme courte: я́сен)

      ;
      чи́стий

      ;
      прозо́рий

      ;
      безхма́рний

      ;
      незатьма́рений

      ;
      непотьма́рений

      ;
      сві́тлий
      Il cielo è sempre pulito, quando c’è bisogno di pioggia. - Небо завжди чисте, коли потрібен дощ.
      Syn.: limpido, terso
   6. ви́шуканий

      ;
      ви́тончений

      ;
      добі́рний
      Syn.: raffinato, squisito, forbito
   7. че́сний

      ;
      поря́дний

      ;
      доброче́сний

      ;
      правди́вий

      ;
      незаплямо́ваний

      ;
      незапля́млений

      ;
      цнотли́вий

      ;
      до́брий
      avere la coscienza pulita - мати чисту совість; мати чисте сумління

      avere le mani pulite - мати чисті руки; не бути нечистим на руку

      un gioco pulito - чиста гра
      Syn.: puro, onesto, onorato
   8. присто́йний

      ;
      коре́ктний

      ;
      годя́щий

      ;
      нале́жний

      ;
      вві́чливий

      ;
      деліка́тний
      le parole poco pulite - не надто пристойні слова
   9.  ([фам.]) 
      1. без грошей
      2. без гроша
      3. без шеляга [за душею]
      4. без копійки
         Dopo aver passato una settimana a Parigi, Giorgio è rimasto pulito. - Провівши тиждень у Парижі, Джорджо залишився без шеляга за душею.
   10.  ([жарг.]) 
       1. такий, що не має при собі зброї, наркотиків тощо

          ;
          чи́стий
       2. такий, що не був під судом
       3. такий, що не брав участі у правопорушеннях
   11.  ([заст.]) 
       ви́хований

       ;
       культу́рний

       ;
       че́мний
       Syn.: polito, educato
   12.  ([заст.]) 
       розви́нутий

       ;
       розви́нений

       ;
       цивілізо́ваний
       popolo pulito - цивілізований народ
       Syn.: progredito, evoluto
2. avv.
   1. чи́сто
      cantare pulito - чисто співати
3. s. m.
   1. чиста річ

      ;
      чисте місце

      ;
      чистота́ (ж.)
      vivere nel pulito - жити в чистоті
   2. чистовий варіант (примірник тощо)
      mettere qc a pulito - переписувати начисто (що) (що )
      Syn.: bella copia

**********