1. adj.
   [ɔpɔʀtœ̃, yn]  (pl. m. opportuns; f. opportune, pl. f. opportunes)
   1.  ([літ.]) 
      своєча́сний

      ;
      вча́сний

      ;
      доре́чний

      ;
      доці́льний

      ;
      слу́шний

      ;
      прида́тний
      Syn.: bon, convenable
   2.  ([літ.]) 
      сприя́тливий

      ;
      зру́чний

      ;
      підхо́жий

      ;
      підходя́щий

      ;
      приго́жий

       (forme courte: приго́ж)

      ;
      прида́тний

      ;
      слу́шний
      Syn.: bon, favorable, propice

**********