1. n. m.
   [wazo]  (pl. oiseaux)
   1. птах (ч.)

      ;
      пта́ха (ж.)

      ;
      пта́шка (ж.)

      ;
      пти́ця (ж.)
      oiseau chanteur - співуча пташка

      oiseau de nuit - нічний птах

      oiseau de proie - хижий птах

      oiseau de passage - перелітний птах

      plumes d’oiseau - пташине пір’я

      gazouillement des oiseaux - щебетання пташок

      ([нар.-поет.])  oiseau de feu ([нар.-поет.]) ([[folk.]] ) - жар-пти́ця (ж.)

      ([літ.])  oiseau de Junon ([літ.]) ([[lit.]] ) - пави́ч (ч.); па́ва (ж.)

      ([літ.])  oiseau de Minerve ([літ.]) ([[lit.]] ) - сова́ (ж.)

      ([літ.])  oiseau de Jupiter ([літ.]) ([[lit.]] ) - оре́л (ч.)

      ([літ.])  oiseau de Vénus (de Cythère) ([літ.]) ([[lit.]] ) - го́луб (ч.); голу́бка (ж.)

      figure d’oiseau servant de cible - макет птаха, що слугує мішенню для стрільби

      Les oiseaux criards ne la laissaient pas dormir. - Крикливі птахи не давали їй спати.

      prendre (trouver) l’oiseau (la pie) au nid - застати когось зненацька

      L’envol anticipé de ces oiseaux est un des ambassadeurs de l’hiver précoce. - Передчасний відліт цих птахів є одним із вісників ранньої зими.
   2.  ([тех.]) 
      носилки для будівельного розчину
   3.  ([тех.]) 
      опора, що кріпиться до основи даху для побудови помосту

**********