1. n. m.
   [maʀɛ̃]  (pl. marins)
   1. 1. моря́к (ч.)

         ;
         моря́чка (ж.)
         mains nerveuses d’un vieux marin - жилаві руки старого моряка

         ([жарт.])  marin de bateau-lavoir ([жарт.]) ([[humorous]] ) - нездалий моряк; сухоземний плавець

         ([жарт.])  marin d’eau douce ([жарт.]) ([[humorous]] ) - сухоземний плавець; нездалий моряк
      2. навіга́тор (ч.)
         Syn.: navigateur
   2. корабе́льник (ч.)

      ;
      матро́с (ч.)
      Syn.: matelot
   3. дитяче вбрання моряка
   4. гюйс (ч.)

      (матроський комір)
   5.  ([літ.]) 
      капіта́н (ч.)
   6.  ([геогр.]) 
      маре́н (ч.)
2. adj.
   [maʀɛ̃, in]  (pl. m. marins; f. marine, pl. f. marines)
   1. 1. морськи́й
         sel marin - морська сіль

         courant marin - морська течія

         vague marine - морська хвиля

         souffle marin - морський бриз

         cheval marin - морський коник

         ([зоол.])  ours marin - морський лев

         lieue marine - морська миля

         lunette marine - морська зорова труба

         photographie sous-marine - підводна фотографія

         profondeurs marines - морські глибини

         algues marines - морські водорості
         Syn.: maritime
         Ant.: terrestre
      2. примо́рський

         ;
         надмо́рський
         falaises marines - приморські кручі

         ([література])  Le cimetière marin ( poème de P. Valéry ) - Надморський цвинтар ( вірш П. Валері )
      3. прибере́жний

         ;
         надбере́жний
   2. 1. морепла́вний

         ;
         морехі́дний
      2. навігаці́йний

**********