"esser saputo": traduction de la phrase en ukrainien

Traduire mot à mot: esser saputo.

esser saputo

fr.
1. ([арх.])
  вважатися розумним (мудрим)
  ;
  бути людиною, чий розум визнають і вихваляють інші

Phrases qui contiennent "esser saputo"

Nombre de phrases:

génér.

Nombre de phrases: 29

arch.

Nombre de phrases: 8

arch., loc.

Nombre de phrases: 18

arch., prov., toscan

Nombre de phrases: 67

arch., toscan

Nombre de phrases: 1

littérature

Nombre de phrases: 2

loc.

Nombre de phrases: 8

‒ Signori, di ciò che iersera vi fu fatto so io grado alla fortuna più che a voi... (Giovanni Boccaccio)		‒ Панове, ‒ одповів на те мессер Торелло, ‒ те, що я зробив для вас учора ввечері, завдячую я більше фортуні, аніж вам... (Пер. М. Лукаша)
Adesso so che è stato lui ad uccidere Laura.		Тепер я знаю, що це він убив Лауру.
Che io sappia, Beatrice è già sposata.		Скільки мені відомо, Беатріче вже одружена.
chi sa chi si crede di essere		він (вона) думає про себе бозна-що
Chi sa perché è andato via.		Хто його знає, чому він пішов геть.
È buono! Assaggialo, e mi saprai dire!		Це смачно! Спробуй і скажеш, чи це так.
È meglio portare un po’ d’acqua con noi, non si sa mai.		Краще взяти з собою трохи води, хіба мало що може статися.
È meglio uscire adesso, sai mai che ci sia troppa gente.		Краще вийти зараз, бо раптом там буде багато людей.
È molto utile saper abbonacciarsi in qualsiasi situazione.		Це дуже корисно ‒ вміти заспокоюватися у будь-якій ситуації.
È partita senza che io lo sapessi.		Вона поїхала, а я навіть не знав.
è saputo da tutti		усім відомо
è saputo da tutti		усі знають
È un uomo che sa.		Це розумний чоловік.
farò quanto so e posso		я зроблю все можливе
farò quanto so e posso		я зроблю все, що можу (що змога, що спромога, що сила)
La meglio sarebbe rivolgersi a uno che sappia.		Найкраще було б звернутися до спеціаліста.
lo so e non lo so		я не впевнений (не впевнена), що знаю все
lo so e non lo so		і знаю, і не знаю
Mi sa che non sia vero.		Мені здається, що це неправда.
Non saprei descrivervi quanto è bella.		Я не зміг би описати, наскільки вона красива.
Non si è saputo far strada nella vita.		Він не зміг досягти успіху в житті.
Non so se sarò svegliata alle 7, in tutti i modi prova a telefonarmi.		Я не знаю, чи вже не спатиму о 7, однак спробуй мені зателефонувати.
Per chi non lo sapesse, sono io il direttore!		Якщо раптом хтось не знає, директор тут я!
sai (sapete) com’è		ти знаєш (ви знаєте), як воно буває
Sai solo parlare e non concludi nulla.		Ти тільки й умієш, що говорити, а до діла нічого не доводиш.
Sapevi bene che non avrei approvato le tue azioni, e l’hai fatto ugualmente.		Ти добре знав, що я не схвалю твоїх дій, проте все одно це зробив.
Sapreste dirmi che ore sono?		Скажіть, будь ласка, котра година.
So che sono già arrivati.		Я знаю, що вони вже приїхали.
So cosa vuol dire essere abbandonati.		Я знаю, що означає бути покинутим.

e che so io		то́що
e che so io		і таке інше
e che so io		і так далі
e sai che (se)		без сумніву
e sai che (se)		я впевнений (впевнена)
non saper dove uno [si] sia		себе не чути (з радощів, болю тощо)
sapere il malgrado, e la mala grazia		не відчувати (не проявляти) вдячності
sapere il più e il manco		чудово знати (що)

non saper a quanti dì è san Biagio		не знати (не тямити) ні бе ні ме (ані бе ані ме)
non saper a quanti dì è san Biagio		ні бельмеса (ані же) [не знати]
non saper a quanti dì è san Biagio		ні бе, ні ме, ні кукуріку (хто)
non saper a quanti dì è san Biagio		нічогісінько не знати
non saper a quanti dì è san Biagio		знатися, як свиня на перці
non saper a quanti dì è san Biagio		тямити, як свиня в апельсинах
non saper dove uno [si] sia		не тямити себе (з (від) радощів, болю тощо)
sapere a quanti dì è san Biagio		мати голову на плечах (на в’язах)
sapere a quanti dì è san Biagio		добре знатися на чомусь
sapere a quanti dì è san Biagio		мати розум в голові
sapere a quanti dì è san Biagio		мати лій (олію) в голові
sapere a quanti dì è san Biagio		з клепкою в голові (хто)
sapere a quanti dì è san Biagio		не цвяшком (не гвіздком) у тім’я битий (хто)
sapere a quanti dì è san Biagio		не в тім’я битий (хто)
sapere a quanti dì è san Biagio		не ликом шитий (хто)
sapere per chiaro e per confesso		усім відомо
sapere per chiaro e per confesso		усі знають
sapere per chiaro e per confesso		це ясно як [божий] день

chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà		не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість
chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà		коли замолоду ворона попід неба не літала, то не полетить вона туди й під старість
chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà		чого молодим не мав, того й старим не матимеш
chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà		яка молодість, така й старість
chi fa quel che sa, più non gli è richiesto		вище голови не стрибнеш
chi fa quel che sa, più non gli è richiesto		як півень уміє, так і піє
chi fa quel che sa, più non gli è richiesto		хто що вміє, той те й діє
chi ha la sanità, è ricco e non lo sa		здоров’я ‒ найбільший (найдорожчий) скарб
chi ha la sanità, è ricco e non lo sa		здоров’я ‒ дорожче від багатства (за багатство)
chi ha la sanità, è ricco e non lo sa		ліпше (краще) здоров’я, як [готові] гроші
chi ha la sanità, è ricco e non lo sa		найбільше багатство ‒ здоров’я
chi sa, è padrone degli altri		розумна людина іншими керує
chi sa, è padrone degli altri		перед розумом і сила поступається
dal tetto in su nessuno sa quanto ci sia		ніхто не знає висоти неба
dimmi quel ch’io non so, e non quel ch’io so		розказуй мені те, чого я не знаю, а не те, що знаю
è bene sapere un po’ di tutto		знати усього потроху ‒ корисно
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		язичку, язичку, маленька ти штучка, а велике лихо робиш
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		мовчи, глуха, менше гріха
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені ти сидиш, а мені добра не зичиш
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		язик ‒ мій найтяжчий ворог
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		язик мій ‒ ворог мій
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		млин меле ‒ мука буде, язик меле ‒ біда буде
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		не говори пишно, аби тобі на зле не вийшло
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		хто багато говорить, той собі сам шкодить
è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa		зайва мова ‒ собі шкода
essere come il piovano Arlotto il quale non sapeva leggere altro che nel suo libro		правити своє, як священик Арлотто, який умів читати тільки зі своєї книги
felice non è chi d’esser non sa		щасливий той, хто знає про своє щастя
infin che il vento è in poppa, bisogna saper navigare		коли вітер погожий, напинай вітрила
la pecunia, se la sai usare, è ancella; se no, è donna		хто знає, що робити з грошима, тому вони служать; хто не знає, того зводять зі світу
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		дурень багатий, так і слово його в лад
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		без грошей чоловік як дурень
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		без грошей чоловік не хороший
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		хоч в голові пусто, аби грошей густо
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		з грішми дурня-невігласа почитують
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa		дурня багатого всі величають
non c’è avere che vaglia sapere		за гроші розуму не купиш
non c’è avere che vaglia sapere		не збирай синові худоби, збери йому розум
non c’è avere che vaglia sapere		розум ‒ скарб людини
non dir di me quel che di me non sai; di’ pria di te, e poi di me dirai		перш ніж говорити про інших, подивись на себе самого
non è sempre savio chi non sa essere qualche volta pazzo		мудра людина знає, коли не треба показувати свого розуму
non mordere se non sai se è pietra o pane		не лізь у воду, не знаючи броду
non mordere se non sai se è pietra o pane		не спитавши (не розібравши, не оглядівши) броду, не лізь [прожогом] у воду
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		без грошей чоловік не хороший
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		без грошей чоловік як дурень
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		дурень багатий, так і слово його в лад
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		дурня багатого всі величають
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		з грішми дурня-невігласа почитують
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere		хоч в голові пусто, аби грошей густо
per non saper fare un cartoccio fu impiccato un uomo a Firenze		дрібна помилка може зруйнувати всю справу (як це сталося у Флоренції зі злочинцем, який влаштувався працювати в аптеку, але не вмів загортати покупки)
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		оженився то вже й зажурився
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		не женився ‒ не журився; оженився ‒ зажурився
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		не мав лиха, так оженився
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		не квапся женитися, бо ще тобі жінка стане кісткою в горлі ‒ її Бог сотворив з кістки
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		доки не поберуться, любляться; а як поберуться, то судяться (чубляться)
pigliar moglie, suona bene, e poi sa male		до весілля дівка гарна (мила), а там хоч покинь
quando è caduta la scala, ognun sa consigliare		кожен може бути мудрим по шкоді
quando è caduta la scala, ognun sa consigliare		легко радити по шкоді
sa più il papa e un contadino, che il papa solo		що голова ‒ то розум, а дві ‒ краще
sa più il papa e un contadino, che il papa solo		один розум ‒ добре, а два ‒ краще
sa più il papa e un contadino, che il papa solo		одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще
sa più il papa e un contadino, che il papa solo		дві голови ліпші, як одна
saggio è chi sa soffrire spesa, danno e martire		страждання робить людей мудрими
saggio è chi sa soffrire spesa, danno e martire		мудрий той, хто пережив витрату, збиток і муку
sanno più un savio e un matto, che un savio solo		дві голови ліпші, як одна
sanno più un savio e un matto, che un savio solo		одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще
sanno più un savio e un matto, che un savio solo		один розум ‒ добре, а два ‒ краще
sanno più un savio e un matto, che un savio solo		що голова ‒ то розум, а дві ‒ краще

Tant’è vero che un uomo sopraffatto dal dolore non sa più quel che si dica. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Treccani")		Справді, пригнічений скорботою чоловік не відає, що й казати. (Пер. П. Соколовського)
Voi sapete bene il legnaiuolo, di rimpetto al quale era l’arca dove noi il mettemmo... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")		Ви ж добре знаєте столяра, що то в його скриню ми положили Руджієрі... (Пер. М. Лукаша)

sapere qc per filo e per segno		знати напам’ять (досконало) (що)
sapere qc per filo e per segno		знати від а до я (від початку до кінця) (що)
sapere qc per filo e per segno		знати як отченаш (що)
sapere vita, morte e miracoli		знати як облуплену овечку (кого)
sapere vita, morte e miracoli		знати уздовж і впоперек (кого)
sapere vita, morte e miracoli		знати як свої п’ять пальців (пучок) (кого)
sapere vita, morte e miracoli		знати як облупленого (кого)
sapere vita, morte e miracoli		знати як свої старі чоботи (як чоботи на своїх ногах) (кого)

Trouver une traduction