1. adv.
   [kɔ̃plɛtmɑ̃]
   1. 1. абсолю́тно

         ;
         цілко́м

         ;
         цілкови́то
         La protagoniste de son roman est une femme complètement mythique. - Головна героїня її роману ‒ цілком вигадана жінка.

         ses parents le soutiennent complètement - батьки його цілковито підтримують
         Syn.: entièrement
         Ant.: incomplètement
      2. ді́йсно

         ;
         то́чно
         mais cette fois c’était complètement différent - цього разу усе було точно навпаки
         Syn.: parfaitement
   2. 1. зо́всім

         ;
         остато́чно
         ce que vous avez fait samedi est complètement... inadmissible - те, що ви утнули в суботу, зовсім... неприпустимо
         Syn.: absolument, totalement
      2. геть

         ;
         вщент

         ;
         дотла́
         finalement, à 65 ans, elle a perdu complètement la raison - врешті, у 65 років, вона геть стратила розум
   3. 1. спра́вді

         ;
         наспра́вді
         il est complètement crevé - він справді виснажився

         j’ignore complètement pourquoi il est absent - я насправді не знаю причин його відсутності
      2. по́вністю

         ;
         спо́вна́

         ;
         чи́сто
         son identité a été complètement effacée - його ідентичність повністю стерлася

         lire un roman complètement - прочитати роман повністю
         Ant.: insuffisamment
      3. факти́чно
         il va rester complètement seul avec sa maman - він залишиться фактично сам на сам з матір’ю
2. n. m.
   [kɔ̃plɛtmɑ̃]  (pl. complètements)
   1.  ([рідк.]) 
      1. допо́внення (с.)
         ([психол.])  test de complètement (méthode) (méthode ) - психологічний тест на доповнення (метод, що полягає у завершенні зображення, фрази тощо) (метод, що полягає у завершенні зображення, фрази тощо )
      2. комплектува́ння (с.)

         ;
         укомплекто́вування (с.)

**********