1. n. m.
   [bɑtimɑ̃]  (pl. bâtiments)
   1. спору́да (ж.)

      ;
      буді́вля (ж.)

      ;
      буди́нок (ч.)

      ;
      будо́ва (ж.)

      ;
      побудо́ва (ж.)

      ;
      будува́ння (с.)

      ;
      побудува́ння (с.)
      bâtiments publics - громадські будівлі

      bâtiment d’habitation - житловий будинок

      bâtiment résidentiel - житловий будинок

      le bâtiment de la gare - будівля вокзалу
      Syn.: bâtisse, construction, édifice, immeuble, maison, monument, H. L. M., hôtel
   2. 1. будівни́цтво (с.)

         ;
         будува́ння (с.)
         Syn.: construction
      2. будівельна справа
   3.  (вжив. тільки в множ.: les bâtiments) 
      примі́щення (мн.)

      ;
      спору́ди (мн.)

      ;
      буді́влі (мн.)
      Les bâtiments de la vieille école peu à peu tombent en ruine. - Будівлі старої школи потроху руйнуються.
   4.  ([регіон.]) 
      клу́ня (ж.)

      ;
      стодо́ла (ж.)

      ;
      хлів (ч.)
      Syn.: étable, grange
   5.  ([арх.]) 
      зве́дення (с.)

      ;
      спору́дження (с.)

      ;
      будува́ння (с.)

      ;
      забудува́ння (с.)

      ;
      ство́рення (с.)
      Syn.: construction, création
   6. судно́ (с.)

      ;
      корабе́ль (ч.)

      ;
      чо́вен (ч.)
      bâtiment de guerre - військовий корабель

      bâtiment à vapeur - паропла́в (ч.)

      bâtiment de charge - вантажне судно
      Syn.: navire, bateau, vaisseau

**********