1. n.
    (множ. children) 
   1. 1. дити́на (ж.)

         ;
         ча́до (с.)

         ;
         дитя́ (с.)
         as a child - у дитинстві; коли був (була) дитиною

         bright child - розума́ка (ч.)

         child prodigy - вундеркі́нд (ч.)

         street children - діти вулиці

         from a child - з дитинства

         ([літ.])  bring a child into the world ([літ.]) ([[lit.]] ) - народжувати дитину

         ([брит.])  bring up a child ([брит.]) ([[UK]] ) - виховувати дитину

         have a child by (sb) (sb ) - мати дитину від (кого) (кого )

         ([амер.])  raise a child ([амер.]) ([[US]] ) - виховувати дитину
         Syn.: youngster, young one, descendant, offshoot
      2. дочка́ (ж.)

         ;
         син (ч.)
         Syn.: daughter, son
   2. недосвідчена людина
   3. невідповідальна/незріла людина
   4.  ([арх.])   (children) 
      наща́дки (мн.)
      Syn.: descendant, heirs, successors
   5.  (child of) 
      дити́на (ж.)

       

      (як продукт)

      ;
      проду́кт (ч.)
      a child of the Sixties - дитина 60-их
      Syn.: product
   6. плід (ч.)
      ([заст.])  heavy with child ([заст.]) ([[dated]] ) - вагі́тний

      ([арх.])  quick with child ([арх.]) ([[archaic]] ) - вагі́тний (коли плід уже можна відчути) (коли плід уже можна відчути )
      Syn.: fetus
   7.  ([діал.]; [брит.]) 
      ді́вчинка (ж.)
   8.  ([арх.])   (childe) 
      молодик благородного походження
2. attr. n.
   1. дитя́чий
      child psychiatry - дитяча психіатрія

      child psychology - дитяча психологія

      child support - аліме́нти (мн.)

      child study - вивчення дітей та їхньої поведінки, розвитку тощо

**********