"українізува́ти": conjugation of the Ukrainian verb

українізува́ти (д., недок. і док.)

українізува́ти (дієслово, недоконаний та доконаний вид)

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА
українізува́ти
	Однина	Множина
ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ (MАЙБУТНІЙ) ЧАС
1-а особа	українізу́ю	українізу́ємо, українізу́єм
2-а особа	українізу́єш	українізу́єте
3-я особа	українізу́є	українізу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	українізува́в	українізува́ли
жін. р.	українізува́ла
сер. р.	українізува́ло
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	українізува́в був	українізува́ли були́
жін. р.	українізува́ла була́
сер. р.	українізува́ло було́
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1-а особа	українізува́тиму / бу́ду українізува́ти	українізува́тимемо, українізува́тимем / бу́демо українізува́ти
2-а особа	українізува́тимеш / бу́деш українізува́ти	українізува́тимете / бу́дете українізува́ти
3-я особа	українізува́тиме / бу́де українізува́ти	українізува́тимуть / бу́дуть українізува́ти
УМОВНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ / МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	українізува́в би	українізува́ли б
жін. р.	українізува́ла б
сер. р.	українізува́ло б
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	був би українізува́в	були́ б українізува́ли
жін. р.	була́ б українізува́ла
сер. р.	було́ б українізува́ло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
(ти)	українізу́й
(ми)	українізу́ймо
(ви)	українізу́йте
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
українізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
українізува́вши
АКТИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
--------
ПАСИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
українізо́ваний
БЕЗОСОБОВА ФОРМА
українізо́вано

Conjugation and declension of words

українізува́ти (дієслово, недоконаний та доконаний вид)