"грошей": translation into Italian

гро́ші

ім. мн.
1. denaro (m)
  (pl. denari)

Phrases that contain "грошей"

Number of phrases:

gener.

Number of phrases: 29

dated

Number of phrases: 3

dated, idiom

Number of phrases: 2

archaic

Number of phrases: 2

archaic, gambl.

Number of phrases: 1

archaic, idiom

Number of phrases: 4

archaic, idiom, proverb, Tuscan

Number of phrases: 9

archaic, idiom, Tuscan

Number of phrases: 3

archaic, idiom, fam.

Number of phrases: 6

archaic, proverb

Number of phrases: 3

archaic, proverb, Tuscan

Number of phrases: 27

econ.

Number of phrases: 2

fig., fam.

Number of phrases: 1

fin.

Number of phrases: 2

gambl.

Number of phrases: 1

idiom

Number of phrases: 28

idiom, pop.

Number of phrases: 1

idiom, Tuscan

Number of phrases: 4

proverb

Number of phrases: 2

religion

Number of phrases: 1

Tuscan

Number of phrases: 2

pejor.

Number of phrases: 1

rare

Number of phrases: 1

Вибачте, що від мене не було звісток. Я не мав грошей, щоб вам зателефонувати.		Scusatemi il mio silenzio. Non avevo dei soldi per telefonarvi.
витрачати небагато грошей		spendere poco
Гроші роз’єднують навіть найближчих людей.		I soldi dividono perfino le persone più vicine.
Гроші? У того негідника їх купа.		I soldi? Quel furfante ne ha molti.
Зараз я маю більше грошей, ніж рік тому.		Oggi ho più soldi di un anno fa.
Його рука метнулася до кишені з грошима.		La mano gli corse alla tasca con i soldi.
класти гроші в сейф		chiudere i soldi nella cassaforte
мати багато грошей		stare bene a soldi
мати багато грошей		avere parecchi soldi (molto denaro)
мати достатньо грошей		avere abbastanza soldi
Ми заховали гроші в безпечному місці.		Abbiamo nascosto i soldi in un luogo sicuro.
Ми не можемо найняти ще одну офіціантку, у нас не вистачить грошей.		Non possiamo prendere un’altra cameriera, non ci basteranno i soldi.
мої гроші		mio (m)
наші гроші		nostro (m)
не економити грошей		non guardare a spese
Не забудь повернути мені гроші.		Non dimenticare di rendermi i soldi.
не шкодуючи грошей		alla grande
пляшка чи інший контейнер, які можна за гроші повернути продавцеві, споживши продукт, що був усередині		vuoto a rendere (m) (pl. vuoti a rendere)
Припустімо, що виграєш ти. Що ти робитимеш з тими всіма грошима?		Mettiamo che vincerai tu. Cosa farai con tutti quei soldi?
пристрасть до грошей		amore del denaro
програти всі гроші		giocarsi tutti i soldi
скільки грошей		quanto
справжнє щастя ‒ не в грошах		la vera felicità non è nel denaro
Ти ж узяв гроші, правда?		Hai preso i soldi, vero?
Тисяча євро ‒ це великі гроші за таку легку роботу.		Mille euro è una bella somma per un lavoro così facile.
У мене гроші розлітаються.		Il mio denaro se ne va troppo in fretta.
У нього стільки грошей, що він може купити цілий острів.		Ha tanti soldi da poter comprare un’intera isola.
Я запитала, чи він брав мої гроші, і він підтвердив.		Gli ho chiesto se aveva preso i miei soldi ed ha affermato.
Якби у мене були ще якісь гроші, я б тобі їх відразу віддав.		Se avessi altri soldi, te li darei subito.

зважати на витрати з метою заощадити гроші		guardarla in qc ([заст.])
мати гроші, що залишилися після необхідних витрат		guardare (p.p. guardato) ([заст.])
не економлячи грошей		senza guardarla ([заст.])

заощаджувати гроші		guardarla in pochi quattrini ([заст.])
не гребувати будь-якою можливістю заробити грошей		bere d’ogni acqua ([заст.])

давати кому-небудь гроші на відкриття крамниці або майстерні		aprire bottega ([арх.]; a qd)
отримувати гроші		veder danari ([арх.])

бережи час, час за гроші не купиш		il tempo non si compra ([арх.])
витратити все і не мати роботи, щоб заробити грошей		mangiarsi l’erba e la paglia sotto ([арх.])
витрачати мало грошей		spaccare ([arcaismi] squartare) lo zero ([арх.])
щедро роздавати гроші		aprire la mano ([арх.])

бережи час, час за гроші не купиш		l’avaro buono è l’avaro del tempo ([арх.], [тоск.])
бережи час, час за гроші не купиш		tempo perduto mai non si racquista ([арх.], [тоск.])
бережи час, час за гроші не купиш		il perder tempo a chi più sa più spiace ([арх.], [тоск.])
всього за гроші не купиш		l’oro non compra tutto ([арх.], [тоск.])
почин дорожчий за гроші		tutto sta nel fare i primi paoli ([арх.], [тоск.])
почин дорожчий за гроші		tutto sta nel cominciare ([арх.], [тоск.])
терпіння, час і гроші все перемагають		pazienza, tempo e danari, vincono ogni cosa ([арх.], [тоск.])
хто гроші (золото) любить, той себе губить		il buon tempo fa scavezzare il collo ([арх.], [тоск.])
час ‒ то гроші		misura il tempo, farai buon guadagno ([арх.], [тоск.])

грошей Біг дасть (катма)		non avere un quattrino da far cantare un cieco ([арх.], [тоск.])
грошей ні копійки		non avere un quattrino da far cantare un cieco ([арх.], [тоск.])
грошей, як у жаби пір’я		non avere un quattrino da far cantare un cieco ([арх.], [тоск.])

грошей Біг дасть (катма)		non ne aver uno da segnare il tempo ([арх.], [фам.])
грошей Біг дасть (катма)		non ce ne canta ([арх.], [фам.])
грошей ні копійки		non ne aver uno da segnare il tempo ([арх.], [фам.])
грошей ні копійки		non ce ne canta ([арх.], [фам.])
грошей, як у жаби пір’я		non ne aver uno da segnare il tempo ([арх.], [фам.])
грошей, як у жаби пір’я		non ce ne canta ([арх.], [фам.])

гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		bisogna serbare le monete bianche per i giorni neri ([арх.])
гроші май, та про чорну днину дбай		bisogna serbare le monete bianche per i giorni neri ([арх.])
краще продати дешево і отримати гроші відразу, аніж дорого у кредит		piacere e non credenza ([арх.])

без грошей чоловік не хороший		le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік не хороший		per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік не хороший		uomo senza roba è una pecora senza lana ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік не хороший		se vuoi vedere un uom quanto gli è brutto, un uom senza denar guardalo tutto ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік не хороший		uomo senza quattrini è un morto che cammina ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік як дурень		le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa ([арх.], [тоск.])
без грошей чоловік як дурень		per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere ([арх.], [тоск.])
бідняки хваляться грошима, а боягузи зброєю		danari di poveri e arme di poltroni, si veggono spesso ([арх.], [тоск.])
будь обачним, коли позичаєш гроші і береш дружину		debito e fanciulle da maritare, guarda la gamba ([арх.], [тоск.])
витрачати гроші, сподіваючись на майбутній прибуток		mangiare le biade (il grano) in erba ([арх.], [тоск.])
з грішми дурня-невігласа почитують		le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa ([арх.], [тоск.])
з грішми дурня-невігласа почитують		per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		i danari fan correre i cavalli ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		a ufo non canta il cieco ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		senza suono non si balla ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		senza denari non si hanno i paternostri ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		uomo digiuno non canta ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		il quattrino fa cantare il cieco ([арх.], [тоск.])
за гроші розуму не купиш		non c’è avere che vaglia sapere ([арх.], [тоск.])
ліпше (краще) здоров’я, як [готові] гроші		chi ha la sanità, è ricco e non lo sa ([арх.], [тоск.])
не витрачай всі гроші на вишукану їжу, бо швидко збіднієш		pranzo di parata, vedi grandinata ([арх.], [тоск.])
ремісник, який не бреше, не матиме грошей		artigiano che non mente, non ha mestier fra la gente ([арх.], [тоск.])
ремісник, який не бреше, не матиме грошей		a chi fa bottega gli bisogna dar parole ad ognuno ([арх.], [тоск.])
слова продають, а гроші купують		parole fan mercato, e denari pagano ([арх.], [тоск.])
хоч в голові пусто, аби грошей густо		le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa ([арх.], [тоск.])
хоч в голові пусто, аби грошей густо		per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere ([арх.], [тоск.])
хто знає, що робити з грошима, тому вони служать; хто не знає, того зводять зі світу		la pecunia, se la sai usare, è ancella; se no, è donna ([арх.], [тоск.])

символічні гроші		moneta segno (f) (pl. monete segno)
товарні гроші		moneta merce (f) (pl. monete merce)

зберігання грошей на ощадних рахунках		piccolo risparmio
неінвестовані гроші		denaro morto

бережи час, час за гроші не купиш		il tempo è denaro
витратити гроші за роботу, ще її не закінчивши		mangiarsi il grano in erba
вкладати [гроші] у зисковне діло		mettere a frutto
гарбати (загарбувати) великі гроші		far quattrini a palate
гатити гроші		avere le mani bucate
горнути гроші лопатою (як лопатою)		far quattrini a palate
грошей Біг дасть (катма)		povero come Giacobbe
грошей Біг дасть (катма)		povero in canna
грошей Біг дасть (катма)		essere (trovarsi, ridursi, restare) al verde
грошей ні копійки		povero come Giacobbe
грошей ні копійки		povero in canna
грошей ні копійки		essere (trovarsi, ridursi, restare) al verde
грошей, як у жаби пір’я		povero come Giacobbe
грошей, як у жаби пір’я		povero in canna
грошей, як у жаби пір’я		essere (trovarsi, ridursi, restare) al verde
за так [грошей]		per amor (l’amor) di Dio
за так [грошей]		gratis et amore Dei
залишитися без грошей		rimanere all’asciutto
залишитися без грошей		rimanere a secco
залишитися без грошей		rimanere al verde
заощаджувати (щадити, ощаджати, берегти) гроші		friggere con l’acqua
не шкодувати грошей		fare le cose in grande [stile]
розкомашувати гроші		avere le mani bucate
сипати грішми		avere le mani bucate
сипати гроші як полову		avere le mani bucate
сипати (розкидатися) грішми		fare le cose in grande [stile]
тими ж грішми (грошима) віддати		rendere pan per focaccia
час ‒ то гроші		il tempo è denaro

гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
гроші май, та про чорну днину дбай		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
гроші май, та про чорну днину дбай		cantone non perde mai stagione ([тоск.])

багатому вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає		l’acqua va (corre) al mare
почин дорожчий за гроші		chi ben comincia è alla metà dell’opera

борг, який сплачують грошима, отриманими у спадщину після смерті батька		babbomorto (m) (pl. babbimorti) ([тоск.])
грошима, отриманими у спадщину		a babbo morto ([тоск.])

Find Translation