Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

stupido[stù-pi-do]
  1. agg.  (pl. m. stupidi; f. stupida, pl. f. stupide)
    1.  (про людину) 
      1. дурни́й
        ;
        дурнува́тий
        ;
        дурнове́рхий
        ;
        дурноголо́вий
        ;
        безголо́вий
        ;
        тупи́й
        ;
        безмо́зкий
        ;
        приду́ркуватий
        ;
        недоу́мкуватий
        ;
        нерозу́мний
        ;
        на розум небагатий
        ;
        пришеле́пкуватий
         
        ([фам.])
        ;
        благува́тий
        ;
        глупува́тий
         
        ([рідк.])
        ;
        дубоголо́вий
        ;
        кру́чений
         
        ([зневажл.])
        ;
        мідноло́бий
        ;
        недоте́пний
        ;
        прителе́пкуватий
         
        ([вульг.])
        ;
        пришеле́пуватий
         
        ([фам.])
        ;
        пустоголо́вий
        ;
        твердоголо́вий
        ;
        твердоло́бий
        ;
        туманува́тий
        ;
        тупоголо́вий
        ;
        туполо́бий
        ;
        тупори́лий
         
        ([зневажл.])
        ;
        тупоу́мний
        Vorrei vedere se è davvero così stupido. - Хотілось би дізнатися, чи він дійсно такий дурний.
      2. некмітли́вий
        ;
        нетяму́щий
        ;
        нерозторо́пний
        ;
        безтолко́вий
        ;
        нетямки́й
        ;
        нетямови́тий
        ;
        нетяму́чий
      Syn.: sciocco, scemo
    2.  (про річ) 
      дурни́й
      ;
      безглу́здий
      ;
      беззмісто́вний
      ;
      безпредме́тний
      ;
      абсу́рдний
      ;
      нісені́тний
      ;
      нерозу́мний
      ;
      неподо́бний
      ;
      малозмісто́вний
      ;
      алогі́чний
       
      ([літ.])
      Syn.: sciocco
    3.  ([літ.]) 
      приголо́мшений
      ;
      причме́лений
      ;
      чме́лений
      ;
      торопле́ний
      ;
      сторопі́лий
    4.  ([фам.]) 
      занадто довірливий
      ;
      наї́вний
      ;
      недосві́дчений
      ;
      простоду́шний
  2. s. m.  (pl. stupidi)
    1. ду́рень (ч.)
      ;
      бо́вдур (ч.)
      ;
      йо́лоп (ч.)
      ;
      бевзь (ч.)
      ;
      ідіо́т (ч.)
      ;
      недо́умок (ч.)
      ;
      недоте́па (ч.)
      ;
      бара́н (ч.)
      ;
      осе́л (ч.)
      ;
      бе́взень (ч.)
      ;
      на́долобень (ч.)
      ;
      крети́н (ч.)
      ;
      нетя́ма (ч.)
      ;
      бовва́н (ч.)
      ;
      до́вбня (ч.)
      ;
      довбе́шка (ж.)
      ;
      дунду́к (ч.)
      ;
      дури́ло (ч.)
      ;
      просторі́ка (ч.)
      ;
      шеле́па (ч.)
      fare la parte dello stupido - вдавати з себе дурника
stupida
  1. s. f.  (pl. stupide)
    1. нерозумна особа жіночої статі
      ;
      дуре́па (ж.)
      ;
      ідіо́тка (ж.)
      ;
      недоте́па (ж.)
      ;
      нетя́ма (ж.)
      ;
      просторі́ка (ж.)
      ;
      крети́нка (ж.)