Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

straniero[stra-niè-ro]
  1. agg.  (pl. m. stranieri; f. straniera, pl. f. straniere)
    1. інозе́мний
      ;
      чужозе́мний
      ;
      чужозе́мський
      ;
      чужи́нський
      lingua straniera - іноземна мова
      accento straniero - іноземний акцент
      turisti stranieri - іноземні туристи
      popolo straniero - чужий (чужоземний) народ
      ([лінгв.])  voce straniera - запозичене слово
      Syn.: estero
    2.  (такий, що стосується до загарбника, ворога) 
      чужи́нський
      invasione straniera - чужинська навала
    3.  ([літ.]) 
      чужи́й
      ...quando la terra Mi fia straniera valle, e dal mio sguardo Fuggirà l’avvenir... (Giacomo Leopardi, "Le ricordanze", у "Treccani") - ...коли земля Обернеться долиною чужою І щезне із очей моїх майбутнє... (Пер. О. Морковольського)
      Syn.: estraneo
    4.  ([арх.]) 
      ди́вний
      Syn.: strano
    5.  ([арх.])   (straniero da qc) 
      дале́кий
       
      (від чого)
       (такий, що не думає про щось, не має наміру чогось робити) 
  2. s. m.  (pl. stranieri)
    1. інозе́мець (ч.)
      ;
      чужозе́мець (ч.)
      ;
      чужи́нець (ч.)
      università per stranieri - університет для іноземців
    2.  (загарбник, ворог) 
      чужи́нець (ч.)
      combattere lo straniero - битися проти чужинця
straniera[stra-niè-ra]
  1. s. f.  (pl. straniere)
    1. інозе́мка (ж.)
      ;
      чужозе́мка (ж.)
      ;
      чужи́нка (ж.)